Покорщина, що на Чернігівщині: чи справді там хтось комусь скорився–покорився?
Дійсно, і містяни, і екскурсоводи переповідають доволі популярну легенду, що цей «куток» селища Козелець має назву «Покорщина», бо тут, у садибі, яку придбала корчмарка Наталія Розумиха ( у подальшому – Розумовська), - їй, як свекрусі, нібито, вклонилася російська імператриця Єлизавета після таємного вінчання з Олексієм Розумом (Розумовським). Пізніше садибу Розумиха подарувала своїй дочці Вірі та зятю Юхиму Дарагану, представнику стародавнього козацького роду в Україні.
Станом на зараз ця садиба - найдавніша зі збережених садибних комплексів козацької старшини Лівобережної України ХVІІІ ст. Збережена умовно, адже її стан наразі критичний і потребує негайних консерваційних та реставраційних заходів. Саме ця унікальність садиби «Покорщина» та її зв'язок із декількома козацько-старшинськими родами в Україні зацікавили відомого дослідника історії України, автора документально-історичних проєктів, українського журналіста, сценариста, продюсера Акіма Галімова. Він вивчив матеріали, які стосувались і цієї родини Розумовських цілому, і садиби «Покорщина» зокрема та звернув увагу на те, що історія походження назви цієї місцини, скоріш за все, походить від прізвища попереднього власника - Покорського, у якого Розумиха придбала цю садибу.
Цієї версії притримуються й історики. Хоча вона не така резонансна, як популярна легенда. Задля справедливості необхідно зазначити, що до цієї унікальної садиби, до її критичного стану протягом останніх років привертали увагу багато національних каналів та істориків, проводили толоки. Однак далі справа чомусь не рухалась. Пам’ятка руйнувалась. Що наразі вдалося Галімову? Перш за все вивчені матеріали лягли в основу фільму із циклу «Реальна історія» (можна подивитись за посиланням
).А. Галімов долучив до цієї роботи прямого нащадка роду Розумовських – Грегора, який як колись його прадід Каміл докладав зусиль для відновлення палацу Розумовських у Батурині, - доєднується до відновлення цього комплексу, який також пов'язаний з його пращурами. А ще Акім об’єднав однодумців та небайдужих до власної історії та її відродження і зібрав немалі кошти (які, до речі, всі ці небайдужі продовжують надсилати) на толоку та консервацію будівель з перспективою на подальшу реставрацію. І толоку цю провів. Також Акім Галімов отримав «добро» від міністра культури в стратегічних комунікацій України на консервацію з подальшою реставрацією цього комплексу та створення тут сучасної локації, яка б допомогла місцевій громаді залучати кошти до місцевого бюджету та розвиватись у туристичному плані. Саме з цією метою днями безпосередньо на місці (Козелець – Покорщина – Лемеші) була проведена 1-ша стратегічна сесія щодо подальшого бачення розвитку цієї у подальшому, без сумніву, ще однієї туристичної перлини Козелеччини.
До участі у ній долучились архітектори, реставратори, історики, проєктанти з різних міст України, у т.ч. й представники ряду структур (департаментів та управлінь) Чернігівської облвійськадміністрації. Захід підтримала, була на ньому присутня та брала участь в обговоренні народна депутатка Анна Бондар. Запропоновано багато цікавих та незвичних ідей щодо подальшого розвитку цієї локації, які будуть опрацьовані та запропоновані до обговорення громадськості, адже це, без перебільшення, народний проєкт з відновлення і нашої локальної історії, і унікальних пам’яток, пов’язаних з нашою історією. Тож продовження буде.
За матеріалами wikipedia
Фото : з архіву А. Галімова
