Головна/Новини/Інтерв'ю голови Держтуризму Олеськів: Фінансування туризму на державному рівні - це інвестиції в економіку

Інтерв'ю голови Держтуризму Олеськів: Фінансування туризму на державному рівні - це інвестиції в економіку

Як українська держава збирається сформувати культуру подорожей саме нашою країною? Що таке Єдиний реєстр суб’єктів туристичної діяльності і коли його буде запущено? Відповіді на ці та багато інших питання в інтерв'ю з головлю Державного агентства розвитку туризму України Мар’яни Олеськів.

5865496756865-810x456.jpg

Чим наразі займається Агентство і коли воно запрацює повноцінно?

Відбулося розділення Міністерства культури, молоді і спорту на два міністерства, і це дещо затягнуло деякі процеси з документами і фінансуванням. Зараз іде формування команди. Це стосується не лише працівників Агенції. Поняття команди, яка має підтримати і розвинути туризм в Україні, ширше. Я займаюся консолідацією зусиль представників галузі, центральних і регіональних органів влади, експертів, наших міжнародних партнерів, щоб ми працювали в єдиному руслі. Дуже важливі спільні з туристичним бізнесом напрацювання як вийти з кризи, це стосується, зокрема, законодавчих змін. Водночас, ми дивимось і як правильно рухатися далі. Ми проводимо зустрічі готелярів, туроператорів, працюємо з багатьма міністерствами і областями для напрацювання спільної стратегії по формуванню в українців культури подорожей Україною. Але, перш за все – ми маємо підтримати підприємства туризму від банкрутств в наслідок пандемії, бо відбулась фактична зупинка роботи галузі.

Також завдання - створити додаткові можливості для відпочинку українців після закінчення обмежуючих заходів - люди також багато втратили по грошах. Наразі, підтримка внутрішнього туризму – це мейнстрім для всіх країн. Щодо роботи Держтуризму на повну, то я дуже сподіваюся, що це буде в травні місяці.

Чи допоможе прийняття законопроекту №3377 захистити туристичні підприємства від масових банкрутств?

Я вдячна, що народні депутати підтримали наші розробки і внесли їх до законопроекту. Ми врахували і світовий досвід, і пропозиції від представників галузі. Його прийняття є дуже важливим. Особливо що стосується частини про відміну сплати ЄСВ на найманих працівників. Сьогодні дуже багато працівників ще втримують людей за рахунок добровільних відпусток, але, якщо ситуація з захворюваннях не покращіться, то власники бізнесу будуть вимушені проводити скорочення персоналу. Ми маємо підтримати людей. Крім того, там є важливі пункти про нульову ставку ПДВ на туристичні послуги до кінця 2020-го, що вплине на зменшення собівартості і зробить подорожі більш доступними для українців.

Змінами в державний бюджет на поточний рік повністю забрано фінансування на розвиток туристичного потенціалу України. Ви говорили, що очікуєте на друге півріччя повторного перегляд, де б було передбачено певне фінансування. Який мінімальний бюджет потрібен на 2020 рік?

Зараз ми говоримо про те, щоб кошти були профінансовані приблизно в такому ж вигляді, як заплановано, при тому, щоб абсолютно більша частина, близько 200 млн грн, було на певне субсидування і ваучери для сімей з низькими доходами для відпочинку в Україні. А решта, близько 40 млн грн, пішла би на відповідні заходи для додаткового розвитку галузі та просування туристичних можливостей нашої країни. Тут ми плануємо залучати в тому числі відповідальний бізнес.

Наприклад, АЗС можуть ставити туристичні інформаційні стенди, розповідаючи, що знаходиться поряд з ними, поштові компанії можуть розміщувати інформацію на своїх коробках і тому подібне. Потрібно об’єднувати ресурси усіх учасників, щоб комунікація йшла паралельно по всіх каналах, тому що маркетинг працюватиме лише так. Зрозуміло, що частина заходів має бути профінансована, бо лише волонтерсько-бізнесовими ресурсами заходи не матимуть того ефекту, коли є державне фінансування. Фінансування туризму на державному рівні - це інвестиції в економіку. Важливо, що у керівництва держави є розуміння важливості розвитку туризму, який має величезний потенціал, який може досягати до 10% ВВП, якщо ним правильно управляти.

А що робити, якщо в поточному році фінансування не буде взагалі?

Туризм, на жаль, в Україні ніколи не підтримували в достатньому обсязі. З приходом нової команди з‘явилась надія на крок галузі вверх, адже нарешті було виділено адекватне фінансування. Проте, ситуація з пандемією внесла певні корективи. Однак, важливо забезпечити галузь, в якій працює понад сотні тисяч українців, підтримкою. Це стосується і фінансування, і законодавчих змін. По маркетингових заходах внутрішнього туризму ми плануємо залучати і інші кошти - гранти, для цього ми працюємо з донорами. Підкреслю, що фінансування з боку держави – обов’язково. Так є у всьому світі.

Ви сказали про потенціал в 10% ВВП, а яка була в Україні частка туризму до історії з пандемією?

За офіційними цифрами це дуже низька частка. За різними розрахунками, це від 1,5 до 3%. Це дуже мало, але це не означає, що у нас немає туризму. Він є, але у великій частині він в тіні.

Що потрібно для того, щоб вивести з цієї тіні туристичний бізнес і підприємництво?

Створити цивілізовані умови для роботи. Спростити низку процедур. Люді мають побачити, що держава іде їм на зустріч. Це дуже важлива робота, бо спочатку треба підтримати бізнес, а потім чекати від нього наповнення бюджету і забезпечувати контроль виконання норм. Також ми працюємо над створенням реєстру всіх суб’єктів туристичної діяльності. Плануємо замінити ліцензування туристичних операторів на внесення їх до реєстру і відповідність їх вимогам, зокрема і по фінансовому забезпеченню. Якщо суб’єкт діє за даним видом діяльності, ми зможемо порівнювати з податковою його обороти, а його фінансове зобов’язання буде прив’язане до його оборотів. Також зараз абсолютно не врегульовані туристичні агенти, через що є багато проблем. Дуже часто туристичну агенцію відкриває будь-хто без достатнього рівня освіти і розуміння, як працює цей бізнес, через що страждає кінцевий споживач – турист. Ми це обов’язково врегулюємо. Це у жодному випадку не ускладнить бізнесу життя.

У цей електронний реєстр також увійде реєстр гідів, бо сьогодні вони абсолютно не врегульовані, там ще гірша ситуація, ніж з турагентами. Гіди в своїй більшості не сплачують податки, гідом може стати будь-хто, розказуючи свої версії історії. Загалом, я за авторські тури, і ми про це говорили з багатьма учасниками ринку, але базові знання і базове навчання гіди мають проходити, щоб розуміти, про яке місто вони розповідають. Це все буде в координації з органами місцевого самоврядування. Крім того, йде мова про категоризацію готелів, бо на сьогодні менше 300 готелів в Україні мають категорію. Зовсім не врегульована діяльність хостелів, подобової здачі квартир і інших видів житла. Це також будемо врегульовувати і вносити в цей єдиний реєстр. Всім цим буде спрощена, але покращена можливість контролю.

Як змотивувати гіда чи власника хатинки в Карпатах проходити навчання, сертифікуватися, акредитуватися, входити в реєстр і платити податки, де для нього плюс у цій історії?

У дуже люблю відпочивати в Карпатах, там дуже відкриті і працьовиті люди. Тому підкреслю, ми маємо створити нормальні умови для роботи, спростити низку процедур. Зробити це прозоро. Якщо говорити про гідів, то їх може мотивувати, перш за все, розуміння, що будучи в цьому реєстрі, з ними можуть співпрацювати інші учасники ринку, їх можуть розміщувати міста на своїх порталах.

Коли такий Єдиний реєстр суб’єктів туристичної діяльності може запрацювати?

Робимо все можливе, щоб його запустили в 2021 році, але це буде залежати не лише від нас, а від багатьох учасників. Перш за все, від того, коли на це будуть надані гроші, які, як ви розумієте, повернуться наповненням бюджету.

Можете розкрити головну ідею комунікаційною стратегією, яку ви згадували, щодо формування в українців культури подорожей Україною, над яким працює Агентство?

Головна мета – це сформувати культуру подорожей саме Україною. Тут ми виділили чотири основних проблеми: насправді, ми на знаємо свою дивовижну країну; ми не вміємо відпочивати, подорожувати і отримувати враження; велика частина галузі не готова видати туристичний продукт високої якості, до якого звикли ті, хто активно подорожує; бізнес в сфері гостинності сильно постраждав через пандемію, тому буде намагатися зібрати вершки одномоментно. Наразі є вірогідність, що до кінця року будуть в тому чи іншому вигляді закриті кордони. Але це шанс відкрити для себе відпочинок в рідній державі. Для нас важливим викликом є те, щоб зробити цей попит сталим і працювати з ядром аудиторії, яке б уже далі могло розповсюджувати інформацію про подорожі. Такою аудиторією є ті, хто часто виїжджає за кордон, хто активно подорожував на вихідних до різних українських міст, але з відкриттям лоукостів почав кататися до Західної Європи. Головним нашим супротивником в цьому є невідповідність багатьох місць відпочинку в Україні звичкам і очікуванням таких подорожуючих. Тому важливим завданням є сприяння формуванню тих туристичних продуктів, які будуть відповідати їх запиту, а також підтримати той якісний продукт, який уже є.

Якщо говорити, з ким ми хочемо комуні кувати, то це: діти, самостійна молодь, пари, організатори відпочинку. Для загально державного рівня, людина, з якою ми говоримо, це головна в сім’ї щодо подорожей, а саме жінка, що було визначено більшістю фокус-груп. Так як ми хочемо зробити попит на внутрішні подорожі сталим, то ми повинні відповідати на такі мейнстрімівські запити, про що говорить соціологія. Наприклад: "Ми були у Львові і Одесі, що ще подивитися?", "В Україні поганий сервіс", "Відпочинок в Україні має бути дешевшим, ніж в Європі, тому що ми дешева країна?" та інше. Ми зараз доопрацьовуємо цю концепцію з конкретними заходами і маркетинговим планом, де долучаються області і міста, що вони можуть робити в межах своїх повноважень і бюджетів, що може взяти на себе бізнес.

Яке головне гасло вашої комунікаційної кампанії?

Попередньо, на даний момент, гасло "Невже це Україна" або "Ukraine WOW".

В окремих регіонах Італії планують зробити безкоштовними відвідування музеїв та компенсувати 50% вартості перельоту для туристів. Чи обговорюється для України схожі рішення?

Ми зараз спільно з громадською спілкою "Visit Ukraine" напрацьовуємо проект "Discover Ukraine Now", який буде в межах загальної комунікації, де будуть пропозиції від різних учасників зі знижками. Я знаю, що багато готелів у Львові уже зараз дають п’ятдесяти-відсоткову знижку на проживання. Також Львів думає про таку акцію, як "Вдвічі більше Львова" або "Львів за півціни", яка колись була після епідемії свинячого грипу. Буде дуже багато пропозицій, і ми хочемо це все зібрати разом. Що стосується власне державної підтримки, зокрема по музеям, то ми говорили про це з виконуючою обов’язки міністра культури і інформаційної політики Світланою Фоменко, щоб зробити якусь компенсацію музеям за вхідні квитки. Хоча, при цінах на наші музеї, не впевнена, що це є доцільно. Я би більше говорила про те, щоб ми самі підтримали українські музеї, допомагали їм ставати кращими, цікавішими, відвідували їх, показували, що вони нам потрібні.

Що потрібно зробити, щоб нарешті вийти за межі цього зачарованого туристичного трикутник Київ-Львів-Одеса?

Насправді, Україна цікава і за межами трикутника "Київ-Львів-Одеса". Це я вам говорю, як людина яка дуже любить подорожувати нашою країною. Щоби вийти за традиційні рамки, люди мають отримати більше інформації і не боятися виїжджати в інші місця. Містам потрібно робити WOW-ефекти. Наприклад, для Львова цим стало його 750-тиріччя у 2006 році, коли всі туди приїхали на лазерне шоу. Це стало початком великого поступового розвитку міста як туристичної точки. Потрібно починати говорити про себе і розвивати інфраструктуру, дороги, готелі, підвищувати сервіс, виходити в проактивну позицію, а не казати лише про проблеми і нічого не робити. Для залучення іноземних туристів важливо, щоб вони могли легко добратися до України і розуміли, як по ній пересуватися, і що цікавого подивитись, отримуючи якісний сервіс.

Одна із перешкод для внутрішнього туризму – це погані дороги до туристичних об'єктів, якщо мова не йде про туристичні центри. Ви уже проводили комунікацію з цього приводу з профільними відомствами?

Я говорила вже про це і з міністром інфраструктури, і ще буду говорити з міністром розвитку громад і територій. Ми маємо створити спільний план дій. Зокрема, спільно зробити певний перелік місць з високим рейтингом, скажімо, в Tripadvisor, що можуть стати магнітами, який привабить туристів, і оцінити їх стан. Ми розуміємо, що туди є дорога, туди є дорога, а ще є недалеко маленька пам’ятка, до якої неможливо добратися, але вона покращить це коло, допоможе розвитку громади. Головне, щоб кожне із відомств мало таку інформацію і моніторило, щоб все співпадало. Щоб не було такого, як раніше – один орган влади робить промоцію однієї пам’ятки, інший орган влади робить дорогу до іншої, а представники громади взагалі підтримують розвиток третьої. Маємо все зосередити і поступально рухатися в комплексі.

Чи можна очікувати на зниження вартості внутрішніх перевезень, зокрема авіаційних, в межах стимулювання туризму в середині країни?

Це дуже важливо. Це тема окремої зустрічі, яку за підтримки голови держави потрібно буде обов’язково провести з авіаперевізниками. Я знаю, що багато нових перевізників, які раніше не літали Україною, мають сьогодні бажання вийти на цей ринок. Будемо думати, як зробити, щоб це стало доступним.

Чи може цьому посприяти створення державної авіакомпанії?

На мою особисту думку, ідея Володимира Зеленського щодо потужної державної авіакомпанії – це є дуже правильно. Подивіться на провідні країни, там вже це зроблено. І це дало поштовх і промисловості, і науці, і, авіації, і, звичайно, туризму. Для розвитку перевезень в середині країни це дуже доречно, тому що приватні компанії дуже часто обирають той напрям, який їм приносить найбільше грошей, не думаючи про глобальні інтереси держави.

Що собою представлятимуть нові санітарно-гігієнічних норми в сфері туризму після завершення карантинних заходів?

Ми напрацьовуємо з МОЗ рекомендаційні норми для готелів, яким вони повинні відповідати, щоб приймати гостей. Це не буде якоюсь обов’язковою сертифікацією, чи тим, на чому хтось захоче заробити гроші. Це будуть саме рекомендації, а вони зможуть казати, що відповідають ним. Наприклад, "ми не подаємо сніданки в форматі шведської лінії", "в нас весь персонал в масках і проходить температурний скринінг". Є момент, що робити, якщо погіршиться епідеміологічна ситуація? Тут важливо, щоб і готелі, і туроператори йшли на легкі умови відміни при непередбачуваних обставинах.

А можете ще якісь приклади навести таких норм, які будуть застосовані до різних гравців туристичного ринку?

Відстань між столиками і кількість людей на квадратний метр у закладах харчування, неможливість доступу до їжі самих туристів, певна відстань на рецепції між людьми, дезинфікатори, які мають бути встановлені в певних місцях. Думаю, також стане новим трендом, коли ми раніше отримували в готелях тапочки і шампуні, то зараз туди додадуть ще маленький дезінфектор і маску. На певний час залишиться зобов’язання ходити в масках в громадському просторі. Передбачаю, що будуть теж певні обмеження по басейнах і СПА, тому що це місце швидкого розповсюдження інфекції. На пляжах теж будуть певне дистанціювання між людьми, що у нас буде важко забезпечити.

Як бути з хостелами, де десяток людей в одній кімнаті?

Хостели найближчим часом в такому форматі запущені не будуть. Тут потрібно бути впевненим, що ця епідемія є подолана.

А як норми по дистанціюванню будуть прописуватися стосовно подорожей на потягах і літаках?

Саме щодо транспорту зараз норми розробляє Міністерство інфраструктури. Зокрема, використання лише посадкові місця, маски, дезинфікатори. Якщо брати авіаіндустрію, то багато хто говорить, що крісло посередині зайнято не буде, але тоді зросте вартість перевезень. Так, наприклад, керівник Ryanair сказав, що це все дурниці, і що так не буде, і всі сидітимуть так, як сиділи. Сьогодні світ ще не знає як все це працюватиме.

На який період будуть діяти ці норми?

До відповідного розпорядження, що вони не будуть необхідні. Загалом, коли говорять про ці норми дезінфекції, дуже часто згадують події 11 вересня 2001 року у США, після яких безпека в аеропортах змінилася назавжди. Тому, ці всі температурні скринінги, дезинфікатори, постійне миття рук надовго увійде в нашу звичку і в спосіб життя. Зокрема, міжнародні експерти кажуть, що тепер туалети будуть планувати на вході, а не десь вкінці. Крім того, як би сумно це не звучало, це не останній вірус, який може влитися в наше життя, тому нормам санітарії зараз буде приділятись більше уваги.

Яке ваше ставлення до ідеї введення так званого "паспорту здоров'я", і чи буде Україна запроваджувати такий механізм?

Якщо це буде запроваджено в світі і рекомендовано Всесвітньою організацією охорони здоров’я, це буде введено також і в Україні. Але для цього у світу має бути розуміння, який тест можна вважати доцільним, і за скільки часу його потрібно проводити, але на це поки відповідей немає і чіткої процедури видачі таких паспортів жодна країна наразі не має.

Коли буде новий закон "Про туризм"?

Я сподіваюся, що новий закон ми зможемо прийняти до кінця цього року. Тут питання навіть не в законі, бо він буде рамковий, а в інших підзаконних актах, які також потрібно продумати паралельно з підготовкою закону.

Коли будуть реалізовані і запрацюють такі проекти як: Національний туристичний інформаційний центр, Єдиний державний туристичний портал, Національне конференц-бюро?

Передбачається мережа центрів туристичної інформації, а їх запровадження буде залежати від фінансування. Загалом зараз є бачення, що такі центри відкриватимуться на вокзалах і в аеропортах, в тих містах, які в цьому зацікавлені і у яких є бюджет на фінансування. А з наступного року це, можливо, могло би співфінансуватися державою і місцевими органами влади. Ми би зі свого боку надавали б їм методичну інформацію, матеріали, мапи, а міста чи області спільно надавали інформацію по своїй території. Це все має бути в єдиному стилі з єдиними правилами і стандартами роботами. Хочеться, щоб все повноцінно запрацювало з 2021 року, але це буде залежати як від центрального фінансування, так і від місцевого.

Щодо Єдиного державного туристичного порталу, то наразі працюємо над технічним завданням до нього, щоб він теж запрацював в 2021 році.

Національне конференц-бюро – це буде відділ в нашому агентстві. Тому два-три місяці як ми наберемо людей, він повноцінно почне працювати.

Чи планує Агентство наразі займатися стратегією розвитку туристичного потенціалу Криму і Донбасу, щоб після деокупації без затримок почати їх реалізацію?

Це цікава думка. Я вважаю, що це потрібно буде робити. Але сьогодні теж важливо підтримати ті міста і території на Донбасі, які є не окупованими, і вже туди стимулювати поїхати туриста. Туризм приносить розвиток в такі місця, він знімає депресивність, бо коли люди живуть в такій прикордонній зоні, їм насправді дуже складно. Хочеться, щоб українці почали відвідувати і Маріуполь, який до речі став Культурною столицею України в цьому році, і багато інших місцевостей Донецької і Луганської областей. Будемо налагоджувати з областями співпрацю, щоб почати співпрацю вже, і як тільки наші території будуть нам знову повернуто, ми могли б їх швидко реінтегрувати. Це буде подібно як Східна і Західна Німеччина. Вони близько один до одного, буде простіше переймати досвід і навчатися.

Коли на вашу думку поновиться транскордонний туризм, варто планувати українцям закордонну відпустку на літо-осінь, чи відкласти це на 2021 рік?

Більшість лідерів європейських країн сказали, що до кінця літа будуть точно закриті кордони ЄС на зовні. Можливо, з осені їх відкриють, а можливо – ні. Я б планувала на 2021 рік. Або ж бути таким гнучким з валізами, щоб бути готовим “післязавтра” кудись вирушити. Зараз на це немає точної відповіді.

Що може зробити держава, щоб не втратити можливість і не пропустити повз той туристичний бум, який почнеться після завершення історії з пандемією? У світі буде боротьба за туристів.

Так, потрібно бути готовими. Тому, власне роботу над порталом не можна зупиняти. Хоч це і не є тим, що заставить всіх приїхати в Україну, але це необхідна річ. Також я маю великі сподівання, зокрема на китайський ринок, тому що Китай уже послабив свої карантинні заходи, вони подолали епідемію. За китайських туристів завжди всі боролися найбільше. Сподіваюся, що Україна з Китаєм зможуть взаємно відкритися швидше, ніж з країнами ЄС. Важливо не втратити цей момент і змогти привабити китайського туриста. Для цього дуже важливо використовувати всі діджитал інструменти, бо це те, що дозволяє оперативно реагувати на зміни і відслідковувати всі тренди. На рахунок цього уже говорили з послом України в Китаї, з колегами із китайсько-українських асоціацій, вони на “низькому старті”, всі готові.

В ідеалі, дуже би хотілося в майбутні роки 2-3, щоб весь наш туристичний ринок консолідувався, і ми дійшли до загальносвітової практики створення незалежної Національної туристичної організації по принципу державно-приватного партнерства, коли бізнес і держава її співфінансують, обирається незалежний менеджмент, наглядова рада. Це зробить можливим більш гнучку систему роботи, швидке реагування на зміни і можливість проводити більш якісні маркетингові заходи, на відміну від державних органів, яким потрібні місяці бюрократичної роботи, щоб щось запустити.

Назвіть декілька ключових причин, чому іноземний турист має обрати Україну для своїх подорожей?

Незвично, колоритно і яскраво.

Три головні завдання, які ви ставите перед собою на 2020 рік?

Зберегти та підтримати галузь – це першочергово. Закон "Про туризм", реєстр суб’єктів туристичної діяльності та туристична статистика, а також чітку Стратегію та маркетинговий план з комунікації внутрішнього туризму з підготовкою бази для старту повноцінного маркетингу країни назовні в 2021 році.

За матеріалами: https://ua.interfax.com.ua/ 

Фото з відкритих джерел.

  • Прокоментувати:

    Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається

    Про сайт

    На сайті «Чернігівщина туристична» Ви зможете знайти всю необхідну інформацію про туристичну інфраструктуру Чернігівщини, а саме: інформацію про пам’ятки та визначні місця, про роботу музейних установ, театрів, про заклади розміщення (готелі, мотелі, хостели, бази відпочинку, сільські садиби, санаторії), харчування (кафе, бари, ресторани), відпочинку та дозвілля (тансхоли, караоке – центри, розважальні та туристично – готельні комплекси). 

    Нашi Партнери

    UKR.NET - найсвіжіші новини.

    Контакти

    Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації

    14000, м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 70
    +38 (0462) 676263
    dep@cult.gov.ua

    Мапа сайту