Головна/Новини/Цікаві факти про мальовничий Седнів

Цікаві факти про мальовничий Седнів

   Селище Седнів на Чернігівщині привертає все більшу увагу туристів та екскурсантів. Чому його варто відвідати і що тут можна побачити?

   Ми зібрали для вас деякі цікавинки!

   1. У давньоруські часи містечко звалося Сновськ (за назвою річки Снов, на високому березі якої й виникло поселення, а згодом – фортеця).
   2. Вперше згадується у 1068 р. у «Повісті минулих літ»: «половцем воюющим около Чернигова, Святослав… изъиде на нь ко Сновеску…одоле и тако бьеми, друзіи потопоша въ Снови».
   3. Свою сучасну назву – Седнів - місто має з ХVІІ ст. Приблизно наприкінці цього ж століття Седнів перейшов у власність впливової козацько-старшинської родини Лизогубів.
   4. У 1708 р. російський цар Петро І гостював у Седневі у бунчукового товариша Якова Юхимовича Лизогуба.
   5. У другій пол. ХVІІІ ст. Седнів був сотенним містом і досить помітним торгівельним центром. Тут відбувалися два значні щорічні ярмарки. З того часу збереглися, зокрема, цікаві відомості про таку собі пані Гошко, яка займалась виготовленням смачних пряників, які півроку (!) не черствіли. Свою продукцію вона поставляла до імператорського двору і отримала перше місце на виставці в Парижі.
   6. У 1846 та 1847 рр. у Седневі, в маєтку Лизогубів, гостював Тарас Шевченко. Тут він написав картини «Коло Седнева», «У Седневі», «Чумаки серед могил», поему «Відьма».
   7. Не тільки Шевченка, але й інших митців приваблювали ці дивні місця. Тут бували Борис Грінченко, Леонід Глібов та багато інших діячів.
   8. Власником Седнева наприкінці ХVІІІ ст. став Яків Кіндратович Лизогуб (?-1698), полковник канівський, потім чернігівський, генеральний осавул, наказний гетьман. Його онуком був Яків Юхимович Лизогуб (1675-1749) - політичний та військовий діяч, автор цінного історичного джерела – Лизогубівського літопису (1742р.).
   9. Ще слід згадати Семена Юхимовича Лизогуба (1689-1734). Він є прадідом Миколи Гоголя. (Враховуючи, що матір’ю Семена Юхимовича була Любов Дорошенко – донька гетьмана Петра Дорошенка, а дружиною – Ірина Скоропадська – донька гетьмана Івана Скоропадського, то виходить, що Гоголь є нащадком двох українських гетьманів.)
   10. Можна сказати без перебільшення, що кожен з представників цього роду чимось прославився. Так, одним із зачинателів української фортепіанної музики вважають Олександра Івановича Лизогуба (1790-1839).
   11. В центрі Седнева побачимо Воскресенську церкву (до 1880 р. - церква Різдва Богородиці). Цей чудовий зразок українського бароко був зведений у 1690 р. Яковом Лизогубом як родинна усипальня.
   12. На початку 20-х років ХХ ст. усипальню було відкрито, і очам «розкрадачів гробниць» предстали 44 муміфікованих тіла. Добре зберігся й одяг. Ці речі потрапили до музеїв, а от тіла демонстрували на атеїстичних виставках, аби довести пролетаріату, що зберігатися можуть не тільки «мощі святих», а й «мощі» цілком світських людей. Зараз у храмі є тільки одне поховання.
   13. На подвір’ї храму побачимо могилу (щоправда, символічну) місцевого блаженного – Гриця Золотюсінького. Кажуть, ця людина була прозорливою й передбачала майбутнє. А сьогодні тут загадують бажання.
   14. Поруч із храмом зберігся житловий будинок, збудований у 1690 р. Це кам’яниця Лизогубів. Приміщення схоже на міні-замок завдяки надбудованій вежі у псевдоготичному стилі зі стрільчастими вікнами. Можливо, тут зберігали також зброю та архіви Лизогубів. Це одна з візитівок Седнева, і з цього місця відкривається фантастичний краєвид!
   15. У селищі зберігся також маєток Лизогубів ХІХ ст. Це типовий для того часу панський маєток з парком, альтанкою, «романтичними руїнами», господарчими спорудами, колись тут і фонтани працювали. А зараз побачимо чимало пам’ятників. Цікаво, що тут є два пам’ятники Тарасу Шевченку.
   16. Ще в парку побачимо пам’ятник відомому чернігівцю - байкарю Леоніду Глібову, який тут бував і любив, до речі, відпочивати у альтанці на схилах біля парку, яка збереглася до наших днів. За переказами, саме тут він написав вірш «Стоїть гора високая», що був покладений на музику і зараз сприймається вже як народна пісня.
   17. Ще одна візитівка Седнева - дерев’яна Георгіївська церква (І пол. XVIII ст.) – зовсім не типовий для цих країв зразок архітектури. Тривалий час перебувала у занепаді та поступово руйнувалася. Храм, який ми побачимо зараз, - споруда, відновлена у двотисячні роки.
   18. Існує популярна легенда, що саме в цій церкві знімали «Вія» - перший фільм жахів радянських часів за мотивами творів Гоголя. Це правда, знімали (ті сцени, де панночка літає в труні). Але не вся правда. Як не намагайтеся, ви не побачите у фільмі ані седнівської, ані якоїсь іншої церкви. Начебто сцени, що увійшли до стрічки під час монтажу, перезняті пізніше у павільйонах «Мосфільму».
   19. Крім «Вія» в Седневі проходили зйомки й інших фільмів, а в наш час сюди частенько приїздять молодята для фотосесій. А для фотографів це взагалі постійне «місце дислокації», адже місцевість настільки колоритна, природа та річка настільки мальовничі, що так і просяться у кадр!
   20. Напевно, саме тому в селі ще за радянських часів був зведений будинок творчості і відпочинку Спілки художників України. Сюди любили приїжджати такі видатні митці, як Микола Глущенко та Тетяна Яблонська, які залишили нам у спадок чимало творів з краєвидами Седнева.
   21. Унікальний і своєрідний Седнів увійшов до числа фіналістів конкурсу «Неймовірні села України», що проводився в 2017 році сайтом AgroPortal.ua . За результатами онлайн-голосування та балами журі літописний Сновськ посів 6 місце й отримав грошовий приз, що був витрачений на вишиванки для фольклорного колективу.

То ми віримо, що Седнів має величезний туристичний потенціал!

Підготувала Вікторія Сидорова

  • Прокоментувати:

    Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається

    Про сайт

    На сайті «Чернігівщина туристична» Ви зможете знайти всю необхідну інформацію про туристичну інфраструктуру Чернігівщини, а саме: інформацію про пам’ятки та визначні місця, про роботу музейних установ, театрів, про заклади розміщення (готелі, мотелі, хостели, бази відпочинку, сільські садиби, санаторії), харчування (кафе, бари, ресторани), відпочинку та дозвілля (тансхоли, караоке – центри, розважальні та туристично – готельні комплекси). 

    Нашi Партнери

    UKR.NET - найсвіжіші новини.

    Контакти

    Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації

    14000, м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 70
    +38 (0462) 676263
    dep@cult.gov.ua

    Мапа сайту