Logo
Версія для друку

Мезинська палеолітична стоянка первісної людини

Мезинська палеолітична стоянка первісної людини

Мезинське поселення є однією з найвизначніших пам'яток світового значення та одним з найцікавіших за виявленими тут оригінальним високохудожнім виробам з бивня мамонта (намисто, підвіски, браслети, орнаментовані меандрами, фігурки птахожінок, перші ударні музичні інструменти), 113 тисяч кременів, черепашки молюсків, що водяться в Причорномор’ї, понад 120 тис. зразків кісткового матеріалу та система колективного полювання на льодовикову фауну (мамонт, кінь, північний олень, вівцебик, песець, вовк, лисиця).
У відкладах льодовикового лесу досліджено 5 господарсько-побутових комплексів. Вони являли собою рештки круглих жител, діаметром біля 7 м, площею біля 25 кв. м, обкладених кістками мамонтів й оточених господарчими ямами, вогнищами, рештками господарчої діяльності – виробами з кременю, кістки, залишками життєдіяльності.
На будівництво тільки одного з мезинських будинків було використано 300 кісток тварин, серед яких понад 270 кісток мамонта. Загальна вага будівельних конструкцій досягала 2,5-3 тонн, площа становила 20 квадратних метрів.
В скупченні кісток трапився «шумлячий» набірний браслет, що складався з п’яти ізольованих пластин, вирізаних із бивня – своєрідний музичний інструмент типу кастаньєт і є поки що першим свідченням про наявність танцю в палеоліті Східної Європи.
Науковці одностайно дійшли сенсаційного висновку, що кістки мамонта – дві нижні щелепи, лопатки, стегнова й тазова кістки, уламок лобової частини черепа, які були розписані червоною вохрою, а також колотушки з бивня мамонта – це ударні музичні інструменти, а цей комплекс є єдиним відомим у світі палеолітичним оркестром ударних інструментів. Таким чином, Мезинська знахідка поклала початок розвитку нового наукового напрямку – археологічного музикознавства.
Крок за кроком велася робота з відтворення палеолітичної музики. І врешті музикант-ударник за допомогою «кісточок» пальців руки обережно програв по різних частинах лопатки ударний ритмічний мотив, який було записано на магнітну стрічку. Запис було відцифровано та розміщено в Інтернеті в 2001 р.
Серед матеріалів з Мезинської стоянки заслуговує особливої уваги мінеральна фарба – охра. На думку деяких дослідників, змішана з жиром охра вживалася пізнепалеолітичною людиною для фарбування деяких побутових предметів, знарядь праці і зброї, а також для розфарбовування тіла. В останньому випадку, ймовірно, з метою захисту від холоду і, можливо, від комах.

  • Оцініть матеріал!
    (0 голосів)