Чи є на Чернігівщині літаючі кліщі?

Зразу заспокоїмо схильних до  акарофобії, тобто тих, хто боїться кліщів: у природі досліджено понад 54 тисячі видів кліщів, які оточують нас буквально скрізь, - серед них немає жодного літаючого виду. Зазвичай левова частка з них залишаються непомітними, адже мають мікроскопічні розміри. Переважна більшість кліщів робить свою роботу, необхідну для довкілля, і не завдає нікому шкоди. Наприклад, чимало видів харчуються мертвою органікою, що потрапляє в землю, тому вони є важливою ланкою в процесі утворення гумусу. Хоча вистачає серед кліщів і шкідників. Деякі з них, такі як павутинний кліщ, завдають чимало клопоту аграріям і городникам через пошкодження культурних рослин. Або ті, які паразитують на медоносних бджолах, які швидко розмножуються і якщо вчасно не розпочати боротьбу з ними, -  здатні знищити всю пасіку та ін. Ну і, звичайно,  найвідоміші серед кліщів – іксодові, тобто саме ті, що живуть у траві, на чагарниках, і яких дуже легко принести на собі з лісу. І саме ці кліщі можуть становити загрозу для людини, адже багато з них є переносниками важких для людини хвороб. Однак – жоден з них не літає.

Проте у побуті періодично зустрічаються історії, що начебто хтось бачив кліща, який перелітав і причепися до тіла тварини або і людини. Звертаємо увагу на те, що це не кліщ, а різновид мухи-кровососки, яку ще називають оленячою чи лосиною. До України, вона потрапила відносно недавно, разом із завезеною худобою, з якою тут і прижилась. Тому, скоріш за все, до останнього часу про неї мало хто знав.

Цей паразит має дуже специфічні якості: коли знаходить тіло «донора»  - чи то оленя, чи лося, чи великої рогатої худоби і навіть людини,  - сідає, чіпляється за тіло та скидає крила. Тому хтось її помилково називає літаючим кліщем. А до того, ще як літає, -  не реагує на різкі рухи, тож відігнати її, як звичайну хатню муху, не вдасться. Коли вона остаточно «приземляється» на тіло жертви, фіксується на ньому та залишається вже без крил, - у неї різко слабшає зір, що допомагає їй економити енергію, адже зір потребує великих витрат енергії. Саме тому еволюція змушує організм зменшувати витрати на ті функції, які вже не мають критичного значення. Вчені вважають, що зекономлену енергію комаха спрямовує на травлення та розмноження. Це дозволяє їй ефективніше виживати на господарі. І ще одна цікава особливість цієї комахи: вона реагує не тільки на тепло тіла, а й на його кількість. Тобто, якщо у неї буде вибір – олень чи, скажімо - лисиця, то вибір буде однозначним  - олень. Розмножуються кровососки також «по-особливому»: не в теплу пору року, а в холодну – з  вересня до березня. Їм у цей період комфортно, не жарко і не холодно, адже живуть у постійному теплі під вовною тварин. Тварини від цих мух дуже потерпають та навіть  страждають, адже на одній тварині їх інколи знаходиться чимало. Бувало, що на одній особині науковці нараховували тисячу й більше цих мух-кровососок. Окрім того, що їх укуси самі по собі досить болючі, паразити викликають у тварин-господарів анемію, схуднення й виснаження внаслідок втрати крові. Особливо небезпечними ці мухи є для молодих тварин, які внаслідок життєдіяльності комах починають відставати у розвитку.

Лялечки кровососки також «морозостійкі» - можуть спокійно чекати на землі до приємних плюсів і тоді починають розвиватися. А минулорічні кровососки гинуть орієнтовно у цей же час, завершивши свою місію з розмноження. В умовах помірного клімату дорослі особини зазвичай з’являються у другій половині липня – у серпні. І життя цього виду комах повторюється знову.

Хоча мухи-кровососки та іксодові кліщі належать до різних класів -  перші до комах, другі до павукоподібних, в них з іксодовим кліщем є і спільні характеристики: й оленяча (лосина) муха, й кліщ значно збільшуються у розмірах під час живлення, їх обидвох важко розчавити, обидва мають пласке блискуче тіло та хоботок, яким вони проколюють шкіру жертви і обидва можуть переносити збудників хвороб, які становлять загрозу для здоров’я і людини, і тварин. Проте якщо укус кліща практично невідчутний, то укус кровососки доволі болючий. І ще із спільного: вони сильно присмоктуються до шкіри та міцно тримаються лапками, через що зняти їх обох  так само важко. Тому за порадами фахівців, якщо все ж таки з вами трапилась така прикрість – знайшли на тілі цю муху,   - методи видалення її такі ж, як і кліща: за допомогою пінцету, петлі з нитки або спеціального гачка, який можна придбати в магазинах зоотоварів. Місце укусу треба обробити антисептиком. Запалення та свербіж можна зменшити за допомогою різних симптоматичних засобів, які порадять в аптеці. Якщо ж на тілі тривалий час залишається набряк, запалення, відчувається загальне нездужання, -треба звернутися до лікаря.

 

За матеріалами agrostory.com, wikipedia, expert.in.ua

Фото: wikipedia