Донедавна цю червонокнижну тварину вважали зниклою чи спорадично проникаючою з території сусідніх країн

Проте  станом на зараз достовірно відмічена наявність цих звірків у північних районах Чернігівщини,  Сумщини та Житомирщини.

Мова про зайця-біляка, рослиноїдну тварину, який має чималу кількість ворогів. А відтак, щоб вберегтись від них та не стати для когось сніданком, обідом чи вечерею, -   має, по-перше,  відповідне захисне забарвлення: взимку -  його шерсть повністю біла, окрім кінчиків вух, які залишаються чорними, тому заєць-біляк на снігу та льоду практично непомітний. Крім окрасу, він ховається ще у снігу -  риє такі собі нори-тунелі, ховаючись як від своїх потенційних ворогів, так від і морозу. У такому сховку він, як правило,  залишається до настання сутінків і тільки тоді вирушає на пошуки їжі. Навесні колір шерсті зайця-біляка знову змінюється на темний -  чорнувато-бурий або коричнево-рудий: все залежить від температури, тривалості світлового дня та навколишнього середовища. Цим тваринам, щоб вижити, необхідно пристосовуватися та максимально «маскуватись» під той природний осередок, де вони живуть.

По-друге, він дуже рухливий та швидко бігає. Якщо він бачить для себе загрозу,  - спочатку застигає на місці, неначе завмирає, проте, якщо ця його хитрить не спрацьовує – стрімголов біжить «у світ за очі» і швидкість його може сягати 60 км/год. Коли заєць втікає, приміром від лисиці чи собаки, він іноді робить великий стрибок убік. І нерідко хижак у таких місцях втрачає слід, а коли знайде, заєць – «марафонець»  забігає вже доволі далеко.

Ще  - він має добрий зір та нюх. Очі зайця розташовані досить високо з боків голови, що дає йому можливість одномоментно оглядати велику площу навкруги.  

Зайці-біляки більшу частину життя проводять наодинці. Єдине виключення – шлюбний  період на початку весни. Тоді зайців –біляків у короткому проміжку часу можна побачити, якщо пощастить взагалі їх побачити,  у парі. І самці по відношенню один до одного стають дуже агресивними. Майже увесь час вони затівають бійки через самок.

Заєць-біляк занесений до Червоної книги України - має статус «вразливий», ще – він є у Червоному списку МСОП (Міжнародний союз охорони природи)  і як вид, що підлягає охороні, включений до Бернської конвенції. Охороняється у  ряді національних природних заповідників України.

За матеріалами збірника «Цікаве про тварин Чернігівщини», redbook.land.kiev.ua,  wikipedia

Фото: Wikipedia