Ми звикли бачити голубів всюди і у будь-яку пору року, відсутність яких чи у скверах і парках, чи просто у дворах багатоповерхівок, скоріш за все більшість з нас здивувала б. Вони завжди поруч, майже ручні, і здається, що не бояться а ні морозу, а ні спеки.
Проте на Чернігівщині є такі голуби, які для поселення та розмноження віддають перевагу старим листяним та мішаним лісам з дуплистими деревами, подалі від людських осель. Це – голуби-синяки. Вони – перелітні і є одними із найбільш ранніх перелітних птахів України (прилітають у березні-квітні). Тихі та обережні, перелітають в основному вночі та оминають галасливі місця з людьми.
Гніздяться окремими парами. Гнізда будують у дуплах дерев, а ще – у порожнинах в опорах ЛЕП чи в закинутих бортях на висоті кількох метрів від землі. Ці птахи в основному «вегетаріанці»: перевагу у харчуванні віддають насінню злаків, бобових, зрідка можуть харчуватись комахами, якщо насіння не вистачає. Їжу не «фільтрують», тому у шлунках у них багато піску та камінців. З їх прильотом старі ліси оживають і неначе «гудуть»: це самці починають видавати характерні звуки і для цього вони обирають найвищі та сухі гілки старих дерев.
До слова, є на Чернігівщині село під назвою Голубичі. Так от одна з легенд пояснює його назву саме наявністю в урочищі поруч у старому дубовому лісі великої кількості голубів. Як переповідають місцеві старожили – голубів там була сила-силенна. То й село назвали Голубичами.
Цей птах має статус «вразливий», з 2009 р. включений до Червоної книги України, на Чернігівщині вважається регіонально рідкісним. Як зазначають науковці, популяція голубів-синяків зменшується, адже зменшуються площі старих лісів, відбувається санітарна чистка лісів – вирубка дуплистих дерев, хімобробка полів. Фактор неспокою також впливає, особливо зараз, коли велика частина території нашої держави піддається нещадним, руйнівним та смертоносним обстрілам росіянами.
За матеріалами wikipedia, інформаційно-краєзнавчого довідника «Дивосвіт природи Чернігівщини», онлайн-проєкту «Легенди про походження назв міст, селищ і сіл Чернігівщини»