Майбутнє належить тим, хто вірить у красу своєї мрії

Буває зринає перед очі раптова миттєвість, що прихованою машиною часу жене в минуле. Коли ж тобі тисячі й тисячі років такі миттєвості стають суцільним полотном звички до подорожей віками. Гуляючи вуликовим містом цієї чудової літньої днини, я вловив дуже знайомий аромат лагідного вітерцю, що не лише приємно торкався всіх закутків душі і тіла, але й навіювавметушливо умиротворений спогад про який і поведу.

Літня пора, Ніжин 1665 рік. У цю днину над верхнім земляним містом навис вирій емоцій до якого прилипла простенька назва - ярмарок. І хоча в Ніжині було цілих три ярмарки, які тривали щонайменше зо два тижні, а на додачу ще й двічі на тиждень торги, люди невтомно мурашками заповнювали вулиці. З’їжджалися з усіх усюд не лише купці та ремісники, а й міщани та селяни. Кожен по-своєму прагнув змарнувати час, мав свою причину та, власне, і результат. Це був чудовий ярмарок ще й тому, що було спокійно: без показових покарань злочинців, оголошення нових ядучих указів чи безглуздих постанов, справжнє свято що тут і сказати.

Всього вистачало, направду, навіть по сьогоднішніх мірках. Будь-яка примха! Купці наввипередки припрошували розглянути прусську галантерею, німецьку порцеляну, венеційські тканини, французьке сукно, кримські й угорські вина, місцеву городину та садовину. Та скільки очі не розбігалися, а ніс, знай до рядів з їжею веде. Торговець турецьких солодощів назвався Юхимом. І дуже він вже любив скуповувати всілякі диковинки та якби там не було своєю городиною займатися волів найбільше. Юхим довго переповідав про те, який славний сорт огірків викупив у одного грека за чималу суму, щоправда, впевнений був - відіб’є всі гроші завдяки особливому жінчиному рецепту засолу.

На заваді солодким роздумам Юхима стала гучна сварка, як виявилося пізніше - між бувалим козаком Кондратом на прізвисько Перебийніс та греком Афінагором, шанованим у Ніжині купцем. Кондрат не менш знана людина у місті, принаймні всі пам’ятали його як того, хто з Хмельницьким під Корсунем та Пилявцями у 1648 році польське військо розбив (про що він не забував нагадувати за нагоди чи без, ґречно чи не дуже). В Афінагора була власнасолодка мрія - збудувати церкву в Ніжині.

Яблуком розбрату, за словами свідків, стали привілеї грека Афінагора, адже вони не були доступні вільному козацтву. Та Юхим запевнив: то неодноразовий випадок, закінчивши словами «і не таке бувало!».

Найбільше на ярмарках мені подобається те, як швидко розпорошується увага. З протилежної сторони ряду чулися заклики таких собі «агітаторів» із хлібом та горілкою, вишкіреною посмішкою та кілком із табличкою, де позначалися заласні умови та вигоди слобідського життя. У той же час позаду вже розпочався  виступ слобожанського кобзаря на новий лад. 

Особливу шану в місті мали ремісничі цехи, майже кожен був означений власним статутом та знаменом. Вироби з хутра, виготовлені ніжинськими кушнірами вивозилися в зарубіжні країни, а гарматники з ковальського цеху приймали замовлення від самого Військового скарбу. Тут же я й розгледівюного по роках та умілого не по досвіду гутника. Слово за слово, та й зізнався:як підзаробить грошенят, вирушить в Дубовичі, мовляв, там земля більш підходяща не така родюча, адже хоче виготовляти особливе скло і протягнув шліфований шматочок, що так яскраво виблискував під променем сонця. 

Той ярмарок став справжньою вервою здійснення мрії: Юхим направду прославився огірочками (а ті ще і його славою пережили), Афінагор разом зі спільнотою греків таки побудували церкву, а хлопчик-гутник звів свій власний скляний завод. Під літнє лагідне заколисування спеки так і хочеться настановити: мрійте, але не піддавайтеся лише хвацьким пазурам сну - дійте!

Що відвідати?

☑ місто Ніжин – славетні Ніжинські огірочки, спадок грецької діаспори та інші несказані секрети давнього міста вже зачекалися на вас;

Обов’язково прогуляйтеся грецькими кварталами по вул. Гребінки та Глібова, помилуйтеся Всіхсвятською церквою, приділіть увагу аптеці грека Лігди. Та і хто ж зна, що у редакції газети "Ніжинський вісник" (вул. С. Яворського) колись місцеві жителі пили каву у кав’ярні грека Стефан’єва, а у міській стоматологічній поліклініці Ніжина (вул. Батюка) зупинялися гості на ночівлю, адже то був грецький готель. 

І як же без ярмарків (звісно після нашої перемоги):

☑ Покровський ярмарок (м.Ніжин)

☑ Воздвиженський ярмарок (м.Прилуки)

☑ «Гурок-фест» (м.Корюківка)

☑ Троїцький ярмарок (м.Мена)

☑ Миколаївський ярмарок (с-ще Короп) 

☑ Михайлівський ярмарок (с-ще Куликівка)

Пропустити ярмарку - себе обікрасти, повірте я з тисячолітнім досвідом на цьому ой як знаюся!
 

Розмальовка для дітей: