На Чернігівщині є багатовікове село, де ніколи не було церкви, проте є давнє урочище – Церковище

Знаходиться воно  у с. Дробишів (Новгород-Сіверський район), офіційна історія якого починається від поч. ХVІІІ ст. як хутора, що виник на землях братів Левоновичів. 

За понад 500-річне його існування хутір та у подальшому село переходило з рук у руки: хтось його продавав, хтось передавав-дарував… За даними археологів ця територія була заселена ще у добу палеоліту і на території села,  ймовірно, знаходиться стоянка первісної людини (ще не досліджена), яка може бути значно давнішою, а ніж всесвітньовідома Мезинська палеолітична стоянка, яка знаходиться за кількадесят кілометрів. 

І як практично всі населені пункти з  багатовіковою історією, -  с. Дробишів має свої легенди та перекази.  Одна з них пов’язана саме з церквою, якої у селі за сторіччя його існування не було. Хоча селяни-старожили переповідають історію, яку їм у свою чергу розповідали їх бабусі, про те, що саме у цьому урочищі на крутій горі Церков’є у давні часи, коли ще не було самого села Дробишів, а церква таки була, яка за якихось обставин провалилась під землю і так глибоко, що не було можливості її відкопати. 

Що цікаво: за даними археологів понад 2,5 тис. р. тому на цьому підвищенні було городище-фортеця, залишки валів якої проглядаються й нині. І саме тут до побудови городища, ймовірно, було святилище, де молились тогочасні люди. То можливо це не зовсім і легенда?

За матеріалами wikipedia, vue.gov.ua