А ще його називають санітаром захаращених лісів. Це - дятел білоспинний, один із п’яти видів у фауні нашої держави.
Гніздовий кочовий вид. Із самої його назви зрозуміло, що характерною відмінністю в окрасі цього птаха є багато білого кольору, у т.ч. й на спині, який у перемішку з чорним робить його «вигляд» доволі яскравим та контрастним. Акцентна у цьому «луці» червона «шапочка» у самця. Самиця схожа за кольорами оперення, проте «шапочка» в неї інша - чорна. Чому його ще називають санітаром захаращених лісів? Бо з’їдає величезну кількість всіляких личинок комах, ксилофаг та ін. «живності», яка потрапляє під кору дерев та робить там свою «руйнівно-знищувальну» роботу.
Дятел білоспинний в основному шукає їжу на трухлявій деревині, пнях, що гниють, у хворих листяних деревах (бук, береза, вільха). Має гарний апетит - за один прийом їжі може «проковтнути» не одну сотню всіляких комах, личинок та лялечок.
Ще цікаві факти із життя цих яскравих красенів.
- За секунду може завдавати до 20 ударів дзьобом по дереву, а за день - аж до 12 тисяч!
- За окремими твердженнями сила удару дзьобом у дятла може сягати 1 кг і більше.
- Має «прив’язку» до території: щороку селиться в одному й тому ж районі старого лісу, часто - на одній і тій же ділянці.
- Щороку будує – видовбує (разом з обраницею) нове дупло. Старі минуло-позаминулорічні не займає - «дарує» іншим лісовим невеликим птахам, які ними користуються.
- Має чотири пальці: два напроти двох – таке розміщення характерне для птахів, які багато часу проводять на гілках дерев.
- Язик дятла довший за його голову.
- На хвості має пір’я значно більшої жорсткості, а ніж на тулубі, бо хвіст використовує як додаткову опору, коли «працює» вертикально на стовбурі дерева.
За даними ботаніків чисельність цього птаха в України зменшується, бо вирубуються великі ділянки старих лісів, які потрібні йому і для харчування, і для розмноження.
Дятел білоспинний перебуває під захистом Червоної книги України (статус — рідкісний) та Бернської конвенції.
За матеріалами pernatidruzi.org.ua, «КП ЛПГ «Конча Заспа»», wikipedia, ebird.org
Фото: мережа Інтернет