І назву ця рослина має цілком «зимову» - сніжноягідник білий. Це багаторічний чагарник – медонос, який може сягати півтораметрового «зросту», квітує у другій половині літа біло-рожевими квітками-дзвіночками, а восени з’являються плоди – білі кульки, які густо обліплюють гілки наче грудочки снігу. Ще вони нагадують намистинки, тому цю рослину також називають коралиною білою. Ягідки залишаються на гілках навіть тоді, коли листя опадає і здатні «втримуватись» на кущі навіть при великих мінусах (до - 35 гр.). Ці плоди неїстівні – вони отруйні.
В Україну сніжноягідник білий потрапив майже 200 років тому, скоріш за все, з Північної Америки, де у дикорослому вигляді зустрічається близько 15 його різновидів, як заморське диво для прикрашання садиб знаті, для створення відповідних колекцій у ботсадах та парках. У силу його невибагливості до умов у догляді та до ґрунтів доволі швидко поширився всією територією нашої держави. Наразі - часто використовується у ландшафтному дизайні, а ще як гарний медонос, бо має медопродуктівность до 400 кг/га. На його історичній батьківщині сніжноягідник колись використовували у народній медицині для лікування гнійних ран, виразок, туберкульозу та ін. хвороб. Сучасна медицина цю рослину у лікуванні допоки не використовує.
За матеріалами telegraf.com.ua, vlisi.com.ua, wikipedia
Фото: мережа
Читати більше