На території сучасної Чернігівщини за якихось останні 400 млн років було і море, і субтропіки, і льодовики…
У це складно повірити, адже сьогодні Чернігівщина асоціюється з безкраїми лісами, луками, озерами, річками, болотами та має помірно-континентальний клімат. Хоча виходячи з того, що останнім часом маємо доволі спекотне літо та в основному м’які зими, то може він вже й не такий помірно-континентальний. Однак має бути офіційне визначення від науковців – чи зазнав змін клімат на Чернігівщині, чи це короткочасова погодна аномалія. Проте так чи інакше сучасний клімат — лише один із багатьох етапів довгої історії нашої Планети, яка триває й сьогодні. І ніхто не знає – як зміниться клімат та яким він буде у наступні 100 – 200 – 500 тис. років, хоча гіпотези існують…
А 380–360 мільйонів років тому, у девонському періоді, значна частина території, де сьогодні розташована Чернігівщина, - перебувала в межах великого морського басейну. Про це свідчать потужні товщі девонських осадових порід, виявлені геологами в межах Дніпровсько-Донецької западини та Чернігівсько-Брагинського району. Клімат тоді був значно теплішим, рівень Світового океану був вищим. У теплих морях жили різноманітні риби, серед яких були й далекі родичі перших наземних хребетних.
Для довідки. Щоб реконструювати клімат Землі сотні мільйонів років тому вчені використовують палеокліматологію — науку, що спирається на природні «архіви» нашої планети, аналізують геологічні, біологічні та хімічні сліди, які збереглися в гірських породах та скам'янілостях. Існує понад десяток методів дослідження, проте основних – 5-6 (наприклад, аналіз ізотопів кисню у скам'янілих морських мушлях, коралах: чим тепліший був клімат, тим менше важкого кисню міститься у вапнякових скелетах організмів. Або метод вивчення осадових порід, адже деякі породи утворюються лише за певних умов. Наприклад, поклади вугілля свідчать про вологий і теплий тропічний клімат, а давні кам'яні солі або пустельні пісковики вказують на посушливий (аридний) клімат. Чи метод дослідження льодовикових відкладень: сліди давнього зледеніння, такі як подряпини на скелях від руху льодовиків або специфічні морени, допомагають визначити періоди глобального похолодання та ін.). Дані всіх досліджень у комплексі дозволяють не лише дізнатися середні температури минулого, але й зрозуміти причини масштабних кліматичних змін, які відбувалися на Землі мільйони років тому.
У мезозойську еру (252–66 мільйонів років тому), коли планетою «розгулювали» динозаври, клімат залишався переважно теплим. На території сучасної Чернігівщини неодноразово наступали й відступали моря. Вони були мілкими й теплими, а температура повітря перевищувала сучасну.
Особливо помітний слід залишив крейдовий період. Саме тоді накопичувалися товщі крейди та мергелів, які сьогодні залягають під значною частиною області. Яскравий приклад – привіт з тих далеких часів – відомий крейдяний кар'єр поблизу Новгорода - Сіверського, де товщина крейди сягає 40-45 метрів, а об'єм крейдяних порід - 6 мільйонів тон (більше – за посиланням https://chernihivregion.travel/blog/nejmovirna-cernigivsina-krejdanij-karer
У палеогені, приблизно 66–23 мільйони років тому, територія сучасної України, у т.ч. й нинішньої Чернігівщини, перебувала в умовах, які в окремі епохи нагадували сучасні субтропіки. Тоді росли теплолюбні ліси, і середньорічні температури також були вищими за сучасні. Морські басейни неодноразово затоплювали територію півдня України, хоча територія сучасної Чернігівщини вже тоді переважно залишалася суходолом.
І десь орієнтовно 2,6 мільйона років тому почалася четвертинна епоха — час льодовикових і міжльодовикових періодів. Саме тоді клімат на території нинішнього Чернігівського регіону почав набувати більш сучасних рис. Під час холодних фаз температура значно знижувалася, а ландшафти нагадували тундру або холодні степи.
Далі – стало дуже холодно, особливо під час Дніпровського зледеніння — найбільшого льодовикового наступу на територію України. Воно відбулося приблизно 270–150 тисяч років тому. Льодовик місцями просунувся аж до лінії, що проходить через територію сучасного міста Дніпро, тобто приблизно на 500 км південніше Києва, вкривав значну частину Полісся, у тому числі велику частину сучасної Чернігівської області. Товщина льоду могла сягати сотень метрів. Льодовик переносив величезні маси піску, глини та валунів, формуючи рельєф, який частково зберігся донині. І ось саме тоді почали формуватися сучасні поліські ландшафти нашого краю.
Проте і цей час минув. Льодовик поступово відступив, а це орієнтовно 12 тисяч років тому, - клімат потроху потеплішав. На місці тундрових просторів поширилися ліси, сформувалися сучасні долини Десни, Снова, Сейму та інших річок. З'явилися знайомі нам природні комплекси Полісся і Лісостепу, а разом із ними — умови для життя людини. У той період сам льодовик безпосередньо не покривав всю територію області, але формував тундровий ландшафт на її певних територіях. І знову ж таки – привіт вже цього періоду - залишки тундри льодовикового періоду, які збереглись на території Міжрічинського парку (https://chernihivregion.travel/places/regionalnij-landsaftnij-park-mizricinskij), де можна зустріти й рослини - релікти з цього періоду.
Після танення льодовика клімат став теплішим, і почали формуватися сучасні природні зони. Попри суворий клімат, первісні люди все ж мешкали на території сучасної України і Чернігівщини зокрема, про що свідчать археологічні знахідки, проте це вже інша історія...
За матеріалами dniprohills.info, Енциклопедія Сучасної України, geology.bulletin.knu.ua, wikipedia
