Це – Спасо – Преображенська церква у древньому Любечі, що на Чернігівщині. За чернігівськими мірками ця церква не така вже й «стара»: їй 200 років. Але цікава вона за визначенням фахівців архітектурними особливостями, наприклад, купол спирається не на стіни, а на 16 колон, розміщених всередині храму. За типом - є купольною ротондою, тобто круглою у плані спорудою, по периметру якої стоять колони. Такий стиль є характерним для давньогрецьких та деяких давньоримських храмів, мавзолеїв, окремих християнських церков переважно романського стилю, епохи Відродження та класицизму, паркових павільйонів XVIII ст.
За лаконічні монументальні форми фахівці визначають цей храм одним із з найкращих збережених зразків ротондальних храмів України. Автор – архітектор церкви не відомий, проте за визначенням фахівців, стиль та прийоми, притаманні творчості Кваренті або його послідовників.
Будувалась як родинна усипальниця козацько – старшинського роду Милорадовичів, які володіли Любечем, проте ніхто з родини з невідомих причин так і не був тут похований.
Неодноразово перебудовувалась, закривалась, перетворювалась на складські приміщення, кінотеатр, була в аварійному стані та, на щастя, на початку 90-х рр. минулого століття відреставрована. Дзвіниця не збереглась: залишився тільки напівзруйнований нижній ярус, верхні були розібрані у сер. ХХ століття. Має статус пам’ятки архітектури національного значення. Нині єдиний, збережений у Любечі – діючий православний храм.
За матеріалами wikipedia, landmarks.in.ua, Коваленко О.Б. «Церковне будівництво родини Милорадовичів на Чернігівщині».