Основоположник наукової урології, топографічної анатомії, один із засновників судинної хірургії, винаходи якого й досі рятують життя - з невеличкого села на Чернігівщині
Нині медикам складно уявити, проте 170-180 років тому тільки з’явились звичні для сучасників посібники із судової медицини, бальзамування, почали використовувати в обробці поверхонь розчин хлорного вапна, застосовувати під час операцій ефір та хлороформ. Ці та багато інших на той час відкриттів та нововведень у медицині здійснив уродженець с. Вороб’ївка (Новгород-Сіверський район на Чернігівщині) Ілля Васильович Буяльський. 17-та дитина у сім’ї священика, нащадок запорізьких козаків.
Крім цього, в історію світової анатомії Буяльський увійшов як автор методики виготовлення унікальних анатомічних препаратів. Його професійно та до дрібниць виконані «Анатоміко-хірургічні таблиці» з вирізання та роздроблення сечового каміння стали сенсацією у медичному світі. Труди Іллі Васильовича з анатомії, хірургії, ангіохірургії (він ще й став співзасновником цього виду у медицині) принесли йому всесвітнє визнання та були переведені на багато мов. Буяльський мав звання заслуженого професора, академіка, був членом ряду міжнародних наукових товариств. До того ж довгий час він був єдиним фахівцем з бальзамування і в Україні, і на теренах російської імперії.
Буяльський був справжнім новатором у хірургії, крім того, що одним із перших застосував загальне знеболювання (ефір з хлороформом), почав використовувати крохмальні пов’язки – попередниці гіпсових, запропонував та описав устрій подвійного сифону для переливання крові, постійно вдосконалював хірургічні інструменти. До сьогодні відомі створені ним інструменти: лопаточка Буяльського, набір для перев’язки, шприц для переливання крові, турнікет для зупинки кровотечі, аневризматична голка. Ще Ілля Васильович прославився своїми роботами і в галузі акушерства, гінекології (розробив оригінальний метод дренування запальних процесів малого таза. Цей метод у хірургії до наших часів носить його ім'я). В офтальмології також доволі активно практикував: медикам відомі створені ним краплі для очей. Першим в Україні та російській імперії успішно зробив операцію резекції верхньої щелепи. Взагалі за своє життя він зробив більше двох тисяч блискучих та надскладних операцій. Не дивлячись на всій статус, практично всесвітнє визнання його відкриттів та досліджень, шалену зайнятість, - він ще й встигав безкоштовно консультувати хворих в Маріїнській лікарні для бідних.
А ще він мав хист доступно та цікаво розповідати про складні процеси в медицині. Лекції Іллі Васильовича були доволі популярними не тільки серед медиків. В його біографії є цікавий факт: послухати його приходив і Т.Шевченко, і навіть малював його під час занять (деякі картини береглись, як от "Анатомічний малюнок" у Державному музеї ім. Тараса Григоровича Шевченка). Іще Шевченко згадував Буяльського у повісті "Художник".
Крім того, видатний лікар зібрав дуже цінний музей, який нараховував більше трьох тисяч експонатів: малюнків, препаратів, інструментів, сечових каменів, алебастрових голів та масок, серед яких - маски Петра І, Наполеона, Суворова, Крилова. Його колег та знайомих вражала його працездатність, можливість виконувати стільки складної розумової та фізичної роботи, повної душевних хвилювань, встигати при цьому не тільки прекрасно працювати, але ще й публікувати видатні в усіх відношеннях праці. Вона вражає й досі.
Ілля Буяльський мав міцне здоров’я: він майже ніколи не хворів. Практично не мав шкідливих звичок, тютюну не вживав і навіть запаху його не переносив. Він стверджував, що Бог подарував людині життя не для того, щоб знищувати шкідливими звичками, його потрібно цінити і берегти. Здоров’я слід шукати не в ліках, а в способі життя і в праці, направленій на благо ближнього.
Помер Ілля Буяльський у 1866 р. у Санкт-Петербурзі, де і похований на Великоохтинському кладовищі поруч із дружиною.
У пам'ять про знаного земляка та всесвітньовідомого медика на Чернігівщині започаткована премія імені І. В. Буяльського. Вона вручається найкращим представникам медицини, які зробили значний внесок у розвиток медичної галузі Сіверського краю. Також вже майже 50 років його ім’ям названа Новгород-Сіверська центральна районна лікарня.
За матеріалами Чернігівської обласної наукової універсальної бібліотеки Русових, управління охорони здоров’я ЧОДА, wikipedia
