ПОРАДИ АНДРІЯ САГАЙДАКА
Окрім численних історичних та культурних пам’яток, осередків відпочинку та розваг, Чернігівщина має ще й величезну кількість цікавих природних об’єктів.
Відвідування територій зі збереженою дикою природою, задля її пізнання, є основою саме «екологічного туризму» – напрямку, що нині швидко набирає популярності, як в області, так і в Україні в цілому.
Екотуристичні мандрівки добре поєднуються із відпочинком у садибах зеленого туризму. Вони можуть доповнити активні тури – сплави річкою, піші чи велосипеді походи. Або можуть бути цілком самостійними. Щоб враження від екотуристичної мандрівки лісами, болотами чи річками Чернігівщини були максимально позитивними, доцільно скористатися наступними порадами.
У природі Чернігівського Полісся кожен сезон неповторний по-своєму. Зима – час тиші і засніжених пейзажів, час дослідження візерунків звіриних слідів. Весна – сезон повеней і першоцвітів, час для спостереження за співочими птахами. Літо – сезон квітів і чорниці, пора пляжів, байдарок та наметів. Осінь – пора грибів та вересу, найкомфортніший сезон для далеких піших походів. Знаючи це, обирайте час і напрямок мандрівки. Навіть одна й та ж локація, відвідана у різні сезони, залишить абсолютно різні враження.
Вибираючись на лісову мандрівку, подбайте про власний комфорт та безпеку. Похідний одяг зі щільної тканини, із довгими рукавами, капелюх та закрите взуття захистять Вас від кліщів, комах, подряпин, чи навіть при раптовій зустрічі із гадюкою.
Із травня до середини серпня у вологих листяних лісах та на болотах Чернігівщини активні комарі. Тому маршрут для мандрівок у цей час має проходити здебільшого відкритими просторами, що освітлені сонцем і продуваються вітром – узліссями, узбережжям річок, сухими сосновими лісами.
Для прогулянок заповідними територіями Чернігівщини доцільно скористатись послугами місцевих гідів. А при самостійних мандрівках варто триматися облаштованих і маркованих екологічних стежок. Так ви не заблукаєте, не порушите природоохоронний режим і відвідаєте найпопулярніші місцеві туристичні локації.
Усі дикі звірі уникають людей і ведуть переважно нічний спосіб життя, відтак не становлять небезпеки для туристів. Але якщо метою вашої мандрівки є, скажімо, фотополювання, зустріти великих тварин найчастіше можна на світанку чи у вечірніх сутінках.
У лісах Чернігівщини, в умовах дикої природи, мешкають лось, олень європейський, дикий кабан та великі хижаки – рись та вовк. Зазвичай їх присутність видають лише нічні сліди, але при раптовій зустрічі із такими потенційно небезпечними тваринами, щоб не спровокувати агресію, не кричіть і не втікайте. Повільно відійдіть, голосно розмовляючи і не повертаючись спиною.
Для прогулянок екостежками спеціальне туристичне спорядження та гумові чоботи зазвичай не потрібні, достатньо мати зручний одяг та взуття. Самостійно знайти визначні об’єкти на велетенській території складно. Для безпечної і цікавої мандрівки, доцільно скористатись послугами місцевих гідів.
Еколого-освітній центр у с. Отрохи працює на громадських засадах і не має визначеного розкладу роботи – про природничі екскурсії необхідно домовлятися завчасно.
Центр лісового масиву потрапляє у зону імовірного артобстрілу полігонів. Самостійно відвідуючи цей район, тримайтесь придеснянської або придніпровської частин. Більшість лісових доріг – піщані, розбиті лісовозною технікою і мало придатні для веломандрівок та поїздок на легкових авто.
Як місцеві сувеніри можна придбати лісові ягоди та гриби. Імпровізований ринок діє біля с. Карпилівка, на трасі Десна-Чернігів. Радіаційний фон на території лісового масиву, за винятком північно-західної частини, такий же, як у Києві – перебування та збір дарів лісу є безпечними.
Лісову мандрівку можна поєднати із пізнавальною екскурсією, сплавом Десною, або із відпочинком у одній із навколишніх турбаз чи садиб зеленого туризму. Поруч розташовані відомі історичні пам’ятки. В Острі – Юрієва Божниця (ХІ ст.) та Краєзнавчий музей. У Козельці – Собор Різдва Богородиці (XVIII ст.) та інші.
