Оперний співак-баритон виступав на світових оперних сценах під псевдонімом «Березенець».
Від місця свого народження – містечка Березне, що на Чернігівщині. Його справжнє ім’я - Дометій Йосипович Йоха.
Артистичну діяльність розпочав у церковному та семінарському хорах у Чернігові. Погоджувався на участь у різноманітних заходах: співав на концертах, урочистостях, на початку 20-х рр. ХХ ст. працював у Чернігівській музичній школі та загальних школах вчителем співу, був артистом і хормейстером театру української драми. Далі - успішно вступив до музично-драматичного інституту у Києві та був одним із кращих студентів на курсі. Після закінчення навчання Дометія Йоху запросили на роботу солістом у філармонії. У цей період він активно виступав на радіо та естрадних сценах, також декілька років співав у капелі «Думка» у Києві, багато гастролював країною. Перед ІІ світовою війною працював у Львівській консерваторії. Під час німецької окупації продовжував займатись викладацькою діяльністю. Був ув’язнений гестапо, навіть очікував розстрілу (у 1943 р.). Проте завдяки друзям зміг уникнути покарання та до визволення Львова перебував у с. Криниці.
Від 1944 року музикант емігрував до Європи. Спочатку у Німеччину: у Берліні здав іспит на дипломованого камерного співака, виступав з сольними концертами та створив вокальну школу у Міттенвальді. Далі перебрався у Словаччину, де співав на сцені Братиславської опери, далі - у Чехію, де викладав у Празькій консерваторії. У 1948 р. Д. Йоха переїхав до Канади, де із сольними концертами об’їздив всю країну. Оселився в Едмонтоні, в якому вів дуже активне життя: викладав у консерваторії, був частим гостем радіопередач, керував церковним хором. Тут також заснував власну вокальну студію. У 1963 записав дві платівки народних пісень та романсів українських композиторів. Помер майже у 90-річному віці.
Життя талановитого митця, нашого земляка, було багатим на творчі здобутки, визнання, плідну працю, добру пам’ять вихованців, водночас його не оминула бідність, трагедія голодомору (батьки померли від голоду), життя під тиском тоталітарних режимів, ув’язнення під страхом смерті, табори для переміщених осіб, митарства емігрантської долі. Він неодноразово успішно відбудовував своє життя з нуля і щоразу в інших обставинах. Для багатьох він є взірцем неймовірної життєвої стійкості.
Інформація – мережа Інтернет
