Скільки на Болдиних горах у Чернігові печер та печерних комплексів
Одна, дві, п’ять?
Давайте розбиратись. По – перше всім відомі Антонієві печери. Цей комплекс на момент заснування (2-га пол. ХІ ст.) називався Богородичним монастирем, закладений за прикладом скельних православних монастирів і спочатку складався з підземних споруд (келії, некрополі, кістниці-кімітірії, підземні храми) та наземних (трапезна, келії, комора, церкви). Той комплекс, який ми бачимо зараз, - результат плину століть (щось само руйнувалось з часом, щось руйнували спеціально), а також неодноразових перебудов, добудов, реконструкцій. Зараз печерний комплекс – складний лабіринт, що має довжину 350 метрів, складається з двох ярусів, які об’єднуються у церкві Феодосія Тотемського. Всі вони розташовані у двох рівнях, що є наслідком поєднання раніше самостійних підземних споруд. Печерний комплекс відкритий до відвідування.
Наступна – «печера схимника», датується ХІІ – ХІV ст., знаходиться за дзвіницею Іллінської церкви. Доступ до неї для відвідувачів допоки закритий.
Є недалеко від Антонієвих печер підземне приміщення під умовною назвою «печера Іова», також домонгольської доби, орієнтовно к. ХІ – поч. ХІІ ст. Чому має таку назву? На стіні знайшли напис «мя яко Іова». А взагалі дослідники вважають, що це була кістниця, яка складалась із декількох приміщень. І також в середину доступ закритий.
Ще є окреме підземне приміщення на північному сході від Іллінського храму за розмірами схоже на окрему підземну церкву. Також датується давньоруською добою. І теж поки для відвідувачів недоступне.
Далі – «Новоантонієві печери» (періоду козацької доби, ХVІІ – поч. ХVІІІ ст.), які знаходяться у західній частині гори, так би мовити, «з тилу» Троїцького монастиря. Цей комплекс складався з декількох підземних храмів та галерей з поховальними нішами у мурах. Колись він поєднувався з Іллінською церквою та Антонієвими печерами критою галереєю. Цей комплекс мав довжину до 200 м, проте там відбувались неодноразові обвали і зараз вони складаються з трьох різних підземель з довжиною більшого у кількадесят метрів. Наразі для відвідувачів вони теж недоступні.
Також досліджена т.зв. «келія відлюдника», датується ХІ – поч. ХІІІ ст., знаходиться біля Новоантонієвих печер. Поки закрита до відвідування перш за все, з міркувань безпеки.
«Наймолодший» відомий печерний комплекс під назвою «Аліпієві печери» датується поч. ХХ ст. Розташований за Троїцьким монастирем. Цей комплекс складався з приміщень та келій, які були побудовані вздовж головної галереї у формі вісімки. У центрі знаходилась традиційна для православних українців тридільна церква, ймовірно побудована на зразок церкви Феодосія Тотемського в Антонієвих печерах. Усі приміщення були зв'язані між собою. Найцікавішим вважалася ризниця, стіни якої прикрашали різьблення по суглинку і орнаментально-рослинним розписом. За переказами ігумен Аліпій підготував собі це приміщення як усипальницю. Поруч були побудовані келії ченців для їх постійного проживання. Відомо також, що печери спочатку були прикрашені ще й рушниками та народними іконами, які приносили місцеві мешканці. Аліпієві печери більше нагадували не обитель ченців-аскетів, а традиційну сільську українську церкву. Звичайно з урахуванням тогочасних політичних обставин – вихолощення всього українського, - такого допустити не могли і цей монастир потрапив під заборону, руйнувався, з часом з’явились провалля. Вхід до печер був засипаний. Нині стан цього печерного комплексу визнано аварійним. Звісно, доступ до нього відвідувачів неможливий.
Може ще комусь відомі інші печери, які «ховаються» у схилах Болдиних гір? Поділіться з нами у коментарях, а ми, у свою чергу, поцікавимось у науковців – чи знають вони про них? І хто зна – можливо саме ви будете першоджерелом з їх відкриття?
Взагалі-то у сивочолому Чернігові є й інші підземні споруди. Як вважають фахівці, - їх у місті більше десятка точно. Проте, знову ж таки, за висновками краєзнавців – дослідників більшість з них знаходиться у схилах Болдиних гір. Найкраще і про ці печери, й інші підземелля міста розкажуть у Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній». Для всіх, хто схоче відвідати комплекси заповідника, вкотре нагадуємо: всі музейні установи, у т.ч. й НАІЗ «Чернігів стародавній», працюють в режимі воєнного стану. Тому ваш візит до закладу краще узгодити завчасно. Довідки за тел. (093) 036-98-21, (046) 264-59-64, (098) 701-66-41
За матеріалами landmarks.in.ua, risu.ua. Окрема подяка науковиці НАІЗ «Чернігів стародавній» Тетяні Новик за допомогу у підготовці матеріалів
Фото: Валентин Бобир, мережа Інтернет
