Що поєднує Чернігівщину та індуїстську міфологію?

Що поєднує Чернігівщину та індуїстську міфологію? - сьогодні нам дасть відповідь на це здавалося б нелогічне питання - селище Варва. Адже подейкують, що назва селища (а його літописна назва Варин) ніщо інше як згадка про культ індуїстської міфології Варах. Вараха – це ж бо аватар(тимчасове утілення божества в образі людини чи тварини для протидії злу) Вішну, який є образом кабана. Нерідко на території області зустрічаються сліди цього прадавнього культу. Наприклад, під Черніговом було знайдено культовий дуб Стародуб (як образ Світового дерева) з іклами кабана – варахи. А у самій Варві було урочище Стародубове. 

Але і на цьому спорідненість з індуїстськими народами не закінчується. Сама назва річки Удай в санскриті означає вода, а в Індії цілком собі існують місто Удайпур і Удай-гора. 

Хоча є і більш звичні для наших вух легенди, як-от про Сухий яр – долинунад річкою Варвицею, де потопилася дівчина, а її батько намагався помститися річці, забиваючи джерела овечими шкірами, так і утворилась долина.

А якщо мовою фактів, то на території селища знаходиться городище княжого часу (в ур. Перекопівка та Замкова гора), тоді як на околицях Варвинараховують близько 80 давніх курганів. 

Приховує Варва і шведські скарби короля Карла, принаймні якщо вірити переказам. Щоправда, цар Петро вже якось намагався віднайти їх за що місцевість і отримала свою назву Перекопівка, одначе, можливо, просто скарби не дались непроханому гостю. 

Примітно, що у 1654 році майже 1000 козаків, що проживали у Варвіприйняли присягу московському царю, а через чотири роки розпочалась українсько-московська війна. Восени 1658го тривали бої московитськогобоярина Ромоданівського з місцевими козаками Григорія Гуляницького. І хоч Варвинський замок з гідністю вистояв облогу, та велике квітуче місто і його околиці були безповоротно розорені на декілька віків.

Масове будівництво шкіл у 1912-1914 роках по селам та селищам не оминуло і Варву. За проєктом архітектора А. Сластіона було побудовано земську школу в українському національному архітектурному стилі, яка збереглася і донині. 

Промисловий факт: поблизу Варви видобували нафту та газ, обсяги яких сягали до 4 млн тон на рік. 

Родом з Варви така непересічна особистість як Осип Бодянський, відомий не лише як натхненник створеної Шевченком поеми «Ян Гус», але й зберігач українських пісень, адже записав їх чималенько - близько 800. До речі, псевдонім Бода-Варвинець теж про данину рідній місцині. 

А взагалі Варва доволі туристичний оазис, адже тут вам і база відпочинку, і центр зеленого туризму, піцерія, кафе, музей і заклад розміщення – все як треба. Словом, що ще потрібно аби вас заманити до містечка на трьох річках?