Спочатку Сезьки́, а потім – Се́зьки. Ні, це не лінгвістичний фокус, а історія утворення села Сезьки. На лівому березі річки Полової, притоки Удаю, на захід від с. Ольшана Лазар Горленко, володар цих земель, поселив одну сім’ю з роду Ольшанських - Сезьків. Звідси і пішла назва, так от зі зростанням села почали зватися Сезьки – з наголосом на останньому складі, тобто багато Сезьків. З часом наголос органічно перейшов на перший склад.
Назви земель в селі сформувались дещо нетипово якщо порівнювати з попередніми героями проєкту – а саме від багатих землевласників. Наприклад, був собі такий Хома Колесник, а тепер є закріплена за ним назва - Хомин горб або от Йовминова долина, що пішла від Йовмина Корсуня. Не менш казково звучать Демкова і Таранова левади.
Доволі жвавий залізничний рух має село, адже у 1907 році повз західну околицю села була прокладена вузькоколійна комерційна залізниця від Черкас до Крут. А за 3 км південніше села збудували станцію Коломійцево. З 1909 р. по 1912 р. тривало будівництво ширококолійної залізниці. Тоді ж розпочався рух поїздів від Гребінки до Бахмача.
Цікавий і почасти щасливий випадок трапився з одним із мешканців села у часи розкуркулення. А ім’я щасливчика – Григорій Скрипка. Так от Григорія Скрипку, як і багатьох сезьківчан, вивезли до Сибіру. Однак, чоловіку вдалося втекти: маючи неабияку силу, Григорій працював на вантаженні лісу в Архангельському порту. На борту англійського корабля товариші прикрили його колодами і таким чином він потрапив до Англії. Оселився там, працював, наживдостатньо статків, щоб мати свою землю, а згодом подарував її містечку, яке його ж і прихистило - для будівництва дороги.
Як місцеву легенду розцінюють і розповіді про те, що колись ще задовго до залізниці селом ходили човни та вантажні баржі. Однак, на сьогодні, лишилося від річки тільки русло, по якому щовесни талі води течуть в Удай. Але і мальовничості їм не бракує: по старому руслу людськими руками створено ставки – Сажалка, Миронівщина та в центрі села ставок - Якштик (дістав назву за те, що був викопаний вручну, штиковими лопатами).