Вчений – основоположник колоїдної хімії ґрунту багато своїх відкриттів здійснив на Чернігівщині
Період його роботи на Носівській дослідній станції (нині Ніжинський р-н), його відкриття та дослідження за ці майже 20 років називають «золотим фондом» не тільки української, а й міжнародної ґрунтово-агрохімічної науки. І саме з цією дослідною станцією пов'язана наукова слава цього талановитого вченого зі світовим ім’ям.
За походженням - князь, нащадок старовинного литовсько–польського роду Гедройців - Костянтин Каетанович Гедройц народився у м. Бендери (нині – Молдова). За бажанням батьків мав би стати військовим. Проте перемогло його власне бажання, яке він зміг втілити в життя: хотів присвятити своє життя науці, вивченню хімії, фізики, у подальшому - захопився вивченням та дослідженням ґрунтів, що принесло йому міжнародне визнання. Напрацювання К.
Гедройца актуальні й досі. А на поч. ХХ ст. він здійснив революційні відкриття у галузі хімічного аналізу ґрунтів, що мало надважливе значення для подальшого розвитку сільського господарства, адже цей аналіз давав можливість і правильно підбирати рослини, які будуть найбільш врожайними на тому чи іншому ґрунті, і здійснити відповідний підбір добрив, які сприятимуть ще більшій врожайності тих чи інших сільгоспкультур.
Всі свої дослідження якомога детальніше описував та друкував у різних виданнях. Тільки у Журналі дослідної агрономії надрукував понад 2200 статей та рефератів з питань ґрунтоутворення, агрономії, поліпшення якості ґрунтів та ін.
Саме завдяки його напрацюванням та старанням у 1911 р. на базі Носівської дослідної станції створений агрохімічний відділ, де Гедройц 10 р. працював просто консультантом, а потім понад 7 р. очолював цей відділ. Працюючи на Чернігівщині, багато уваги приділяв поліпшенню поширених у нашій області солонцюватих та кислих ґрунтів. Розробив нові принципи класифікації ґрунтів, запропонував поділ їх на насичені та ненасичені, визначив 4 основні грунтові типи, вивчив і описав природу засолонюватості ґрунтів, розробив багато методик їх хіманалізу, меліорації.
Планував ще багато тем для поглиблення та подальшого вивчення ґрунтів, однак потрапив у немилість до тогочасного сталінського режиму: комісарам не давало спокою обрання Гедройца до Міжнародної асоціації ґрунтознавців, а ще походження було «підозрілим» - з польсько-литовських князів. У 1932 р. потрапив під репресії і цього ж року помер у москві.
За матеріалами wikipedia, nas.gov.ua
