За напис на в’язниці «Лєнін дав собакам амністію» поет з Чернігівщини отримав вирок без суду та слідства – розстріл

Така подія сталась в житті уродженця м. Борзни, на той час ще гімназиста Анатоля Олійника – поета доби Розстріляного відродження.  понад 100 років тому, у  роки громадянської війни, коли влада в Україні переходила з рук у руки, і коли Борзну окупували червоні, -  вони випустили ув’язнених із місцевої в’язниці, аби ще й з ними не розбиратись,  не годувати їх та не охороняти. А у дворі чи спеціально, чи випадково замкнули бродячих собак. Гімназисти, серед який був і Анатоль Олійник, збили замок та залишили напис: «Лєнін дав собакам амністію». Невдовзі, звичайно, за доносом, гімназистів – «визволителів собак»  -  почали арештовувати і нахапавши чималу їх кількість вирішили розстріляти за Борзною. Під час їх етапування хлопці не розгубилися і кинулися навтьоки у різні боки. І більшість таки втекла, у т.ч. й А. Олійник. Хоча декілька гімназистів були вбиті. Після цієї події Анатоль Олійник виїжджає з Борзни до Конотопа, де вчителює у школі – викладає українську мову та літературу і ще підпрацьовує коректором у місцевій газеті. Встигає писати вірші та друкувати їх у різній тогочасній періодиці, співпрацює з іншими українськими письменниками.
 

Однак «дєло» про його «неблагонадійність» нікуди не зникло. У 1929 р. Анатоль Олійник був арештований за сфабрикованою справою.  Хоча за місяць його вимушені були відпустити, адже вказані факти його «провини» не були підтвердженими та доведеними.   І знову Олійнику треба було виїжджати  ще далі від дому ( бо ще й брат його був арештований): спочатку на Вінниччину, далі на Житомирщину і навіть у Каракалпакию. Там він також і викладав, і працював журналістом, і продовжував писати вірші. Більшість його віршів належать до пейзажної та інтимної лірики, в якій він, за його словами, писав про те, про що дійсно думав і що його хвилювало.

У 1936 р., під час відпустки, дорогою додому швидкоплинно захворів на запалення легень, що викликало важкі ускладнення. На 34 –му році життя Анатоль Андрійович Олійник помер у Жовтневій лікарні у Києві.  Похований на батьківщині – у Борзні.

За матеріалами esu.com.ua, bukvy.org,  wikipedia