У сьогоденні Запорізька/Запорозька Січ часто вживається для позначення усієї території та устрою нереєстрового Війська Запорозького як його укріплений осередок, розташований за порогами Дніпра та датується 2-ю пол. XVI — к. XVIII ст. Однак за цей період існували вісім Запорізьких Січей, які наслідували одна одну, про що збереглись відомості. Із них – дві – Микитинська та Чортомлицька (Стара) Січі були засновані нашим земляком, уродженцем с. Старий Биків – Федором Лутаєм. Ще його називали Фесько Лютай, інколи - Линчай.
Точна дата його народження, як дата смерті достеменно невідомі (принаймні, допоки), – проте мова йде про першу половину - середину XVII ст., адже саме у цей період залишилися відомості про його діяльність в «організації роботи та життєзабезпечення» Війська Запорозького у Микитинській (1639—1652 рр.) та Чортомлицькій (1652—1709 рр.) Січах. До того він «зробив» також доволі «стрімку» кар’єру, адже, скоріш за все, його талант організатора та керівника допомогли йому пройти трохи більше, а ніж за 10 років «кар’єрний рух» від Биківського сотника (1625 р.) до кошового отамана Запорізької січі (1638 р.). Кошовим отаманом Федір Лутай обирався ще раз – у 1647-48 рр. На час його отаманства припадає й початок національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького, який був обраний гетьманом 1648 р. саме у Микитинській Січі і саме звідси він на чолі загону козаків вирушив проти поляків. Ф. Лутай доволі активно підтримував гетьмана Б. Хмельницького.
Далі його «сліди губляться»: подальша доля нашого видатного земляка невідома. Проте пам’ять про Федора Лутая закарбована і в історії нашої країни, і в описах про Запорозьку Січ як талановитого військового діяча першої половини – середини XVII ст. У місті Нікополь одна з вулиць названа на його честь, адже саме поблизу цього міста була заснована ним Микитинська Січ.
За матеріалами wikipedia, nikopol.nikopolnews