Адреса
Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 1
Про місце
Споруджена над брамою у північно-східній частині монастирських мурів у XVII cт. Зводилася у два етапи: нижній ярус будувався як оборонна башта, верхній – як дзвіниця. Стіни першого ярусу дзвіниці прорізано бійницями, на другому –великі аркові отвори дзвону. Нижній глухий восьмигранний масив ділиться на три поверхи: на першому – брама з кордегардією і сходами на верхні поверхі, а також в одному з невеличких темних тісних приміщень була монастирська в’язниця для «передержання колодників», на другому та третьому – зберігався архів Чернігівської духовної консисторії.
Споруджена у формах українського бароко.
У 1815 р. дзвіницю пошкодила буря. Під час ремонту замість дерев’яних конструкцій бані встановили металеві кружала. Вдруге пошкодження сталося під час Другої світової війни. Наприкінці 60-х – на початку 70-х років ХХ ст. за проєктом відомого архітектора М.М. Говденко, на основі детальних архітектурно-археологічних досліджень, дзвіниця була відреставрована, набула сучасного вигляду та почала використовуватися за призначенням. Останні зовнішні ремонтно-реставраційні роботи фасадів дзвіниці проводились за проєктом архітектора В.І. Косьяненка у 90-х роках ХХ ст.
Споруда цегляна, потинькована та пофарбована. Міжповерхові склепіння дзвіниці муровані з цегли. Дзвіниця завершується однією банею з главкою вкритою позолотою. Загальна висота - 36 м.
Пам’ятка входить до цілісного майнового комплексу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
Пам’ятка архітектури національного значення.
