Адреса
Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 39
Точна дата зведення будинку невідома. Дім зведений у стилі віденської сецесії - течії югендстилю, що набрав популярності в архітектурі Європи на межі ХІХ та ХХ ст.
До Чернігова цей стиль примандрував із цісарської Західної України на початку ХХ ст.
Будинок щедро оздоблений криволінійними та фігурними деталями, що в поєднанні з кольором та грою тіней створює відчуття неспішного руху форм. Незвична геометрія віконної лиштви, наявність плавних кружних елементів викликає асоціації з вигинами жіночого тіла. Цим віденська сецесія яскраво виділяється серед решти зразків модерної архітектури.
Будинок має складну асиметричну будову, кілька входів - центральний оформлено романтичними мотивами, зокрема стилізованим зображенням арфи. Витий нащільник увінчує жіночий портрет - образ богині Вести, хранительки сімейного вогнища та вічної краси. Ґанок має оздобу у вигляді кованого ажурного дашка, оригінального метлахського кахлю харківської фірми Бергенгейма. На дверях - столітнє віко, що прикриває поштову щілину.
Мансардний поверх з балконом та трапецієвидним дахом укриті так званою "лускою" - популярною у добу модерну фігурною черепицею. Мансарда має кілька цікавих слухових вікон. Балкон, що був пошкоджений від часу, відновлено за авторським проєктом А. Карнабіди. Усі віконні та дверні полотна, поруччя й решта деталей оздоби - оригінальні. До втрачених деталей маєтку можна віднести садок та фонтан, що, як пригадують, розташовувався вглибині садиби.
Перші власники садиби невідомі. Проте історики припускають, що одним з перших власників цього маєтку міг бути Михайло Олександрович Молявко, проте інформація чи саме він збудував цей будинок – наразі також відсутня.
М.О. Молявко був гласним Чернігівських губернського та повітового земських зібрань, як дворянин - депутатом Чернігівського губернського дворянського зібрання; походив із заможної козацької родини, відомої ще з середини XVII ст. Він залишив Чернігів у 1917 р., після чого будинок націоналізували. Якийсь час він ще лишався житловим, проте згодом почав використовуватися партійними та радянськими структурами. Під час війни слугував закладом розваг і відпочинку для офіцерів Вермахту, після війни - місцевим комітетом комсомолу. Сьогодні тут розташовується КП "Чернігівоблагроліс".