Більше того – вони багаторічники і у зимові холоди продовжують свою важливу роботу: залишаючись деревах, розкладають мертву деревину, наче «з’їдають» її, збагачуючи таким чином верхній шар ґрунту.
Це – гриби-трутовики. І їх є багато видів (аж понад півтори тисячі) та й родів немало (понад сотню). Деякі з них - їстівні та корисні, вже тисячі років широко використовуються у народній медицині та фітотерапії (наприклад, чага, рейши, індійський хлібний гриб, трутовик лікарський та ін.), а деякі, наприклад, хибний трутовик, можуть бути отруйними. Цей гриб отримав таку назву із-за того, що минулому його використовували як трут, тобто матеріал, який запалюється від однієї іскри. Для цього гриб-трутовик варили, потім відбивали палицею, після чого сушили. І ось саме такі сухі гриби-трутовики слугували основою для розпалювання вогню. Більше того у давнину у м'якоті трутовиків ще й могли вогонь переносити.
При всіх його великих перевагах вони є паразитами і здоровим деревам все ж таки можуть завдати шкоди. Наприклад, якщо на здоровому дереві є пошкодження (зламана гілка, зідрана кора тощо), то саме через такі «рани» у стовбур можуть потрапити спори гриба-трутовика, які проростають, утворюючи грибницю. І тоді це дерево вже приречене: з часом на ньому почне рости трутовик, а дерево стане трухлявим і всохне. Проте такі вони – закони природи.
За матеріалами Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, fitomarket.com.ua, wikipedia, dovidka.biz.ua