Перший відомий з літопису чернігівський князь Мстислав Хоробрий
Відомостей про нього небагато – і це зрозуміло, адже жив він в Х-ХІ ст., проте вони є. То що маємо знати про нього.
- Народився у 80-х рр. Х ст.
- Мав ще одне ім’я – Костянтин, яке отримав при хрещенні.
- Батько його - Володимир Великий (Хреститель).
- Мав 20 братів і сестер, однак тільки одного єдиноутробного брата - Святослава, всі інші рідні по батьку.
- Його «нікнейм» - «Хоробрий» - з’явився аж за дев’ять століть: так його стали називати історики ХІХ ст., які, у свою чергу, узагальнили ті дані, які вони знайшли у літописах чи некрологах. Відповідно до них – Мстислав був, сучасною мовою, бойовим командиром, який і сам брав активну участь у боях, і шанував своїх воїнів. Напевно, враховуючи ці його якості, нині 66 окрема механізована бригада ЗСУ названа на його честь.
- Засновник одного із найбільших князівств доби Київської Русі – Чернігівського. За його правління чернігівські землі поширилися від Десни й Сейму до Дону, Оки та Азовського моря. Чернігів на той час як центр князівства був одним із найбільших міст Європи. У літописах часів Київської Русі згадуються до 70 міст, які входили до складу Чернігівського князівства, у т.ч. й віддалена Тмутаракань/Тьмоторокань - «заморське володіння» Київської Русі, де Мстислав князював до Чернігова (нині ця територія входить до складу країни – агресорки – півострів Тамань, Кубань).
- Почав будівництво одного із найстаріших, збережених донині, майже тисячолітнього Спасо-Преображенського собору у Чернігові – перлини архітектури світового значення.
- За дослідженнями істориків, скоріш за все, володів чотирма мовами: слов’янською, адже мати була слов’янкою; скандинавською, бо при дворі батька ця мова була у широкому вжитку – Володимир Великий був наполовину скандинавом; грецькою, позаяк Тмутаракань була заселена у більшості неслов’янським населенням, а греками, хозарами, косогами, аланами; косожську, оскільки племена косогів (предки черкесів) жили по сусідству із Тмутараканським князівством на північному заході Кавказу. Відомий факт: згідно з літописом у 1022 р. Мстислав здійснив похід на косогів, де у поєдинку переміг косозького князя Редедю, після чого косоги підкорилися Русі.
- Помер у 1036 р., за однією з версій, застудившись на полюванні. Однак є й інші, наприклад, із-за смертельного поранення у битві з волзькобулгарським військом Ашрафхана.
- Похований у Чернігові у прибудові Спаського собору (не зберіглась, залишився фундамент).
Більше про легендарного чернігівського князя Мстислава Хороброго, про одне із найбільших та наймогутніших князівств Європи, яке він створив та ще багато цікавої інформації про Чернігів та Чернігівщину можна дізнатись, завітавши на екскурсії до Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». Розповідаючи про музейні установи, постійно нагадуємо: всі вони і «Чернігів стародавній», працюють в режимі воєнного стану, тому про бажання відвідати експозиції закладу, - краще погодити завчасно. Довідки за тел. (093) 036-98-21, (098) 701-66-41.
Окрема подяка Олегові Васюті, заступнику завідувача наукового відділу «Антонієві печери» Національного заповідника «Чернігів стародавній» за допомогу у підборі інформації
Посилання на різні публікації про Спасо-Преображенський собор у Чернігові на сайті «Чернігівщина туристична»:
«Одна з найголовніших святинь України у Чернігові знову дивує своєю унікальністю»
«Нові факти про одну з унікальних пам’яток на Чернігівщині»
«Цікаві факти про один із найстаріших храмів періоду Київської Русі у Чернігові»
