Куштували мочені у піску яблука?

На півночі Чернігівщині, у с. Великий Ліс (донедавна Коропського, а нині Новгород – Сіверського району) є такий рецепт! Щобільше -  там так заготовляли на зиму яблука з діда – прадіда.

Що треба зробити?

1.      Зібрати акуратно, щоб не пошкодити,  достиглі яблука (зазвичай «Антонівку»).

2.      Скласти їх у затишному місці, вкрити листям, та ще чимось, що не промокає: щоб «відпочили та улежались» не менше 10 днів. Про те, що вони «дійшли» до необхідного стану буде свідчити м’якість яблука – воно не повинно бути твердим на смак. Ця процедура також дозволяє видали ті плоди, які почали псуватися. Яблука помити.

3.      Далі у дерев’яну діжку треба насипати шар піску (звичайного, наприклад річкового)  орієнтовно у 5 см. Зверху покласти шар яблук плодоніжкою догори, знову шар піску, слідкуючи, щоб всі щілинки між плодами були засипані. І так чергувати до верху діжки. Важливо! Кожен шар піску треба заливати водою,  щоб пісок влягався щільно, і щоб там не залишалось повітря. Останній шар має бути з піску. І знову все заливається водою - бажано колодязною або джерельною. Проте й звичайна, з-під крана підійде.

4.      Зверху закрити дерев’яною кришкою, покласти щось важке, наприклад камінь та залишити на декілька тижнів у темному прохолодному місці (у селі це, зазвичай, льох).

Щоб скуштувати яблука, - пісок розгрібали, діставали необхідну кількість, а потім знову ретельно все загрібали пісочком. Бо ж треба, щоб не було доступу, а ні повітря, а ні світла. Плоди промивали водою та подавали до столу.

За враженнями «хранительки» рецепту (за що їй шана та подяка) – Тамари Старовойт, - такі яблука не втрачали своїх якостей навіть і через рік – такі ж смачні, жовтенькі, гарні, соковиті!

Фото - ілюстративне.