На Чернігівщині можна побачити рідкісну реліктову папороть, схожу на язик вужа

І назву має відповідну – вужачка звичайна. 

Латинська назва – офіоглосум, що  у перекладі означає «язик змії». У давнину цю рослину вважали магічною -  знахарі її використовували у ритуалах на щасливу долю людини. Була ще одна легенда, за якою вужачку у жодному разі зривати не можна було, адже її охороняв «цар-вуж» і пошкодження цієї папороті  або взагалі знищення віщувало біди та напасті від плазунів. 

Попри свій поважний вік (вчені вважають, що вужачка звичайна «дійшла до нас» ще з періоду пізнього плейстоцену – 129 000 – 11 700 років тому), цей малопомітний вид вивчений недостатньо. І на папороть у звичному для нас вигляді зовсім не схожа, проте належить до виду папоротеподібних. Росте переважно на берегах водойм, на  вологих луках, узліссях, серед чагарників, у вологих листяних лісах та ярах, край боліт. 

Наразі у нашій державі залишилось небагато місць, де росте ця рослина. Є вона й на Чернігівщині: зустрічається  у Мезинський національний природний парк, Ічнянському національному природному парку, Міжріченському регіональному ландшафтному парку, - у цих закладах вона охороняється та має статус «вразливий». 

У більшості регіонів України занесена до місцевих Червоних списків, у ряді країн – до національних Червоних книг. То ж коли трапиться така рослина на очі, вважайте, що вам повезло, адже можна уявити, що її могли бачити ще неандертальці.

Більше про природні об’єкти Чернігівщини – на сайті «Чернігівщина туристична»

За матеріалами wikipedia, Агенція місцевого економічного розвитку Надбужжя, turystam.in.ua