Вчений-лікар з Чернігівщини вважається першим українським фізіологом та прабатьком вчення про рефлекси
Пам’ятаєте зі школи розповіді про рефлекси, а щоб було зрозуміліше – вчителі демонстрували експерименти з собакою, яку годували або по дзвінку, або за вмиканням лампочки? Цей досвід допоміг зрозуміти та пояснити природу появи умовного рефлексу та нервову регуляцію травлення. І цей експеримент став відомим під назвою «рефлекс Павлова». Проте ще за 100 років до І. Павлова та І. Сєченова природу цього рефлексу доволі детально вивчив та описав наш земляк – Матвій Самсонович Крутень, уродженець м. Чернігова. Відомі науковці наступного століття Сєченов та його послідовник Павлов розширили та поглибили вивчення цього явища, а останній створив учення про вищу нервову діяльність, яке обґрунтовує поведінку людини і тварин. І саме тому Павлова вважають офіційним основоположником рефлекторної теорії та вчення про нервову діяльність. Хоча саме М. Крутень розпочав та «дав старт» цьому вченню.
Матвій ще зі студентських років мав неабиякий хист до досліджень та вважався перспективним науковцем у медицині. Стажувався та підвищував фах у Нідерландах. Продовжував займатись вивченням травлення та невдовзі захистив дисертацію «Медичний виклад про травлення», яка вважається однією з перших українських праць із фізіології.
Крім вивчення рефлексів, написав у 1769 р. перший в імперії посібник з військової медицини, адже не один рік служив в армії і бачив необхідність окремої організації медичної допомоги у війську безпосередньо. Проте надрукувати цей посібник не встиг, помер у 33-річному віці від невідомої хвороби. І тільки через 25 років інший український лікар - Юхим Білопольський видав свій відповідний посібник і саме Білопольського вважають офіційним засновником імперської військової медицини.
Не дивлячись на короткий земний шлях М. Крутеня, він багато у чому був першим: крім рефлексів та створення рукописного посібника з військової медицини, він разом з іншим нашим видатним земляком Д. Самойловичем заснував та певний час очолював 1-шу в рос.імперії венерологічну лікарню, адже на к. ХVІІІ ст. велика кількість людей гинула саме від відсутності лікування венерологічних хвороб. Мав велику кількість планів щодо покращення якості надання медпослуг, працював над медичними гіпотезами, які потребували додаткового вивчення та дослідження процесів травлення та ін. на той час ще недосліджених функцій та рефлексів людини, проте не встиг – після тривалої хвороби помер у 1770 р., похований у С-Петербурзі.
За матеріалами wikipedia, library.univ.kiev.ua
На фото титульна сторінка докторської дисертації Матвія Крутня. Лейден, 1765 рік
