Давні оборонні споруди Чернігівщини

18.06.2024
1772
4
3976
Давні оборонні споруди Чернігівщини

Давньоруські міста – фортеці.

-  Чернігів. Зараз складно уявити, проте багато століть тому основне життя міста «вирувало» на території, яка зараз є парком і яку всі за звичаєм називають просто Вал, рідше  - чернігівський Дитинець. Затишне місце відпочинку  чернігівців та гостей. За доби Давньоруської держави ця територія була ядром чернігівської фортеці, густо забудована та мала доволі потужні укріплення, з декількома лініями оборони, була оточена глибоким ровом, високим земляним валом з дерев’яними стінами і баштами. Нині на цій території збереглись два найдавніші храми – свідки подій, які відбувались у місті протягом майже 1000 років: Спаський (ХІ ст.) та Борисоглібський (ХІІ ст.) собори. Інші історичні будівлі більш пізнього періоду – ХVІІ – ХІХ ст.ст. (полкова канцелярія (ХVІІ ст.), Колегіум (ХVІІІ ст.), будинок архієпископа (ХVІІІ ст.), будинок губернатора (ХІХ ст.), жіноча гімназія (ХІХ ст.))

-  Інше літописне місто – Любеч виникло на місцевості зі складним рельєфом, на краю високого лівобережного плато Дніпра, що  давало можливість контролювати великий водний шлях «із варяг у греки». Саме природна височина й стала місцем розташування древнього Любеча: високі горби оточувалися з півдня великими болотами Перисте і Замглай, клином упиралися в низький берег Дніпра, створюючи природну фортецю на річці, яка ніби запирає Верхній Дніпро, Сож і Березину. Пам’яток раннього періоду у місті практично не лишилось, за виключенням частини розвіданих печер Антонія (Х – ХІ ст.): ближньої та дальньої. Проте збережена  історична назва місцевості – Замкова гора, проглядаються залишки валу середньовічної фортеці, встановлено сучасний пам’ятник  на честь 900-річчя І з’їзду князів Київської Русі. І тільки на малюнках-реконструкціях можна побачити як виглядало це легендарне середньовічне місто-фортеця.

-  Новгород-Сіверський також належить до таких міст. Він був однією з прикордонних фортець Київської Русі, розташованою на високому березі Десни. Тут, як і в Любечі є своя  Замкова гора. Фортеця добре охоронялась та мала широкі рови навколо дерев'яних стін, згодом мурів, проте зараз від неї залишилися лише руїни на території Спасо-Преображенського монастиря-фортеці (про нього – далі).

-  Ще на території області недалеко від Чернігова є с. Рогощі. У добу Київської Русі – літописне місто Оргощ. Саме місто не збереглось, проте нині на околицях села можна побачити майже 6-м вали та рови, які слугували оборонними рубежами для міста. Дослідження цього об’єкта ще не завершені, проте вже зараз дослідники зазначають, що на валах були споруджені ще й дерев’яні стіни з переходами.

Монастирі/храми – фортеці.

Тут можна із впевненістю казати, що практично кожен монастир був свого роду фортецею. Серед них особливо виділяється

-  Новгород – Сіверський Спасо – Преображенський монастир – один з найдавніших в Україні, який знаходиться на частині території давньоруської фортеці. Заснований в ХІ ст., проте будівель того часу не збереглось. Нинішні монастирські споруди датуються ХVІ - ХVІІІ ст.ст.  Підступи до монастиря з півночі прикриті природною перепоною – річкою Десною, з іншого боку монастир «оберігав» глибокий рів з підйомним мостом (у давні часи), по периметру - 4-м стіни з бійницями загальною протяжністю понад 800 м. Потрапити на його територію у давні часи можливо було через надбрамну церкву – дзвіницю.  Практично весь монастирський комплекс відреставровано 20 років тому.  

-  Колишній оборонний православний Максаківський монастир - унікальний об'єкт Чернігівщини, який за переказами був створений ченцями у XVI ст. Зазнав неодноразових перебудов, змін статусів та назв: спочатку був Спасо-Преображенським чоловічим, у 1829 р. став жіночим та мав назву - Максаківський Свято-Троїцький монастир. У радянські часи більшість споруд комплексу - собор, трапезна церква - були сильно зруйновані. До сьогодні збереглися лише залишки оборонних мурів, будинок ігумені та корпуси келій, дзвіниця без завершення. Станом на зараз комплекс не використовується та потребує негайної відбудови.

-  До унікальних культових споруд, яка мала оборонне значення, відноситься Вежа – донжон у с. Суличівка. (Донжон – головна та найбільш укріплена башта у стародавньому житловому комплексі/замку/маєтку). Нині  - це дзвіниця церкви Різдва Богородиці. Історики вважають, що будувалась вона для оборони двору власників с. Суличівки наприкінці ХVІІ ст.

-  Ще одним культовим та водночас оборонним об’єктом є Воскресенська церква (ХVІІ ст.) у Седневі. Дослідження храму показали, що вікна в ній розташовані так, щоб повністю ліквідувати «сліпі зони». За таким же принципом розташовувались вікна в англійських фортах ХVІ – ХVІІ ст.ст.

-   На Чернігівщині є ще одна церква – фортеця – Іллінська у Коропі. Ця унікальна споруда – єдина церква-фортеця на Лівобережній Україні, яка збереглася до наших днів. Вона є найстарішою архітектурною пам'яткою Коропа. Точна дата її спорудження та первісне призначення досі не з’ясовані. Найдавніша її частина відноситься, можливо, до XV-XVI ст. Товщина стін сягає 2 м. У стінах – круглі малі й високі бійниці, ніші для ядер і пороху. Південний корпус має потайні двері, що ведуть у підземелля. Нині не використовується, потребує негайної відбудови.

Можливо, на території вашого населеного пункту збереглися стародавні оборонні споруди, відома хоча б часткова їх історія, - повідомте нам, будь ласка. Навіть якщо про них замало інформації, редакція сайту зв’яжеться з істориками – дослідниками та намагатиметься зібрати більше інформації та доповнити підбірку історичних фортифікаційних споруд Чернігівщини.

 

За матеріалами Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових, wikipedia

Відгуки Відгуки про організатора 0

Залиште свій відгук