Поет Павло Тичина, сучасний співак Артем Пивоваров та Чернігівщина
Здавалось – що спільного? Те, що П. Тичина народився наприкінці ХІХ ст. на Чернігівщині у с. Піски, відомо багатьом. Також багатьом відомо, що ряд його популярних творів з’явились саме за його т.зв. чернігівського періоду, коли він мешкав з різних причин на Чернігівщині: і коли влітку підробляв (на час канікул) у статистичному бюро чернігівського земства, і коли працював роз’їзним інструктором і рахівником-статистом Чернігівського губернського земського статистичного бюро.
Тут він певний час був членом Чернігівського самостійницького братства— молодіжної підпільної організації. І коли одужував від серцевої недостатності у Добрянці, перебуваючи у поета Володимира Самійленка. Його вважають основоположником поетичного стилю, який отримав власну назву — «кларнетизм» за назвою його поетичної збірки «Сонячні кларнети». Нині на його малій батьківщині діє Пісківський історико-меморіальний музей П. Г. Тичини, де можна більше дізнатись про його дитячі роки, маловідомі сторінки з його біографії та творчості (про деякі з них «Чернігівщина розповідала: https://chernihivregion.travel/blog/takim-pavla-ticinu-bilsist-z-nas-navrad-ci-znae - «Таким Тичину мало хто знає», https://chernihivregion.travel/blog/ticina-navcav-verovku - «Тичина навчав Верьовку?», https://chernihivregion.travel/blog/pavlo-ticina----hudoznik - «Павло Тичина - художник», https://chernihivregion.travel/blog/m-grusevskij-m-kocubinskij-ta-pticina---so-ih-obednue - «М. Грушевський, М. Коцюбинський та П.Тичина – що їх об’єднує»). Це в цілому та дуже стисло.
Тепер стосовно А. Пивоварова. Напевно, багатьом прихильникам А. Пивоварова відомо, що він не уродженець Чернігівщини (народився у м. Вовчанськ, Харківської області, нині знищене російськими загарбниками). А з Тичиною його пов’язує творчість: чи не найбільшу кількість пісень (принаймні, станом на зараз) із проєкту «Твої вірші, мої ноти» А. Пивоваров написав на слова Тичини. Пісні «Арфами», «Там У Тополі», «О, Панно!» з’явились завдяки відповідним віршам Павла Григоровича - «Арфами, арфами…» (1914 р.), «Там тополі у полі на волі» (1916 р.), «Де тополя росте…» (1911 р.), «О, панно Інно, панно Інно» (1915 р.).
Хоча це не єдиний приклад подібного «осучаснення» віршів, особливо, із ранньої творчості Павла Тичини. Так, відомий львівський музикант Мар'ян Пиріг у 2016 р. випустив цілий акустичний альбом під назвою «Поетичний» з музичними інтерпретаціями його відомих поезій. Є навіть рокові, панк-рокові авангардно-фолкові «трактування» його творів (пісня «Сонячні кларнети» у виконанні Man from Light, «О панно Інно…» у виконанні українського рок-гурту «Мертвий Півень», частина цього ж вірша, покладеного на музику та заспіваного гуртом Dakh Daughters та ін.).
До слова, практично кожен з віршів має певну свою історію. Один і найромантичніших віршів П. Тичини «О, панно Інно, панно Інно» - біографічний та пов’язаний з Черніговом. Написав він його у 24 роки і присвятив реальній дівчині чернігівці – Ганні–Інні Коновал, закоханої у поета, яка навіть зізналася Павлові у коханні. Сам же Тичина кохав її старшу сестру – Поліну, яка вийшла заміж за іншого. Ось такий одвічний любовний трикутник… З дівчатами Тичина познайомився на літературних зустрічах у їх батька – чернігівського поета та викладача Івана Коновала (Вороньківського).
Для тих, кого зацікавила ця сторінка з біографії відомого земляка та з’явилось бажання відвідати його меморіальний музей у Пісках, вкотре нагадуємо: всі музейні установи працюють в режимі воєнного стану і про екскурсії бажано домовитися завчасно. Довідки за тел. (068) 540-63-58, (095) 495-49-86
За матеріалами wikipedia, ukrainky.com.ua, vogue.ua
